П’ятківка посвітлішала

Останніми роками, як тільки наставала пора наводити після зими в селі і навколо себе порядок, боротися із сміттє - звалищами, тільки-но й чути було від влади, що труднощі тут виникають через недофінансування. Проте вже зараз можна наводити чимало прикладів, коли вирішення даної проблеми залежить все-таки від конкретної людини, обов'язок якої все те організовувати.

Сільським головою у П'ятківці обраний Л. А. Свистун вперше, до цього займався фермерством. Незважаючи, що він ще й за віком чи не наймолодший серед колег, ніхто якихось особливих умов для нього не створював, та ще й спадщина йому дісталася непростою – П'ятківка є тільки одним із відділків баланівського сільгосппідприємства.

П'ятківчани розповідали, як спочатку він взявся «визволяти» сільські вулиці від нанесеного на проїжджу частину грунту, через що місцями вже навіть не можна було розминутися. За які кошти? Леонід Андрійович стверджує, що йому вдалося знайти спільну мову з керівництвом ЗАТ «Зерно продукт МХП» і технікою допомогли саме вони. Спільно пообрізали по селу і дерева на деяких ділянках.

На обидва кладовища було завезено не тільки достатню кількість піску, а й відсів аж із Гайворона, щоб населення мало можливість краще упорядковувати могили. Причому, кажуть, що не люди йшли до сільського голови з проханням це зробити, а навпаки – він організував підвезення, щоб тільки йшли і наводили порядок.

Суттєвою проблемою чи не в кожному селі є пам'ятні Меморіали загиблим воїнам, які в аварійному стані і потребують значних капіталовкладень на ремонт. Незважаючи на те, що у П'ятківці такий меморіал чи не найбільший, тож і грошей потребує чимало, сільський голова, проконсультувавшись із спеціалістами, все ж дійшов до оптимального варіанту вирішення даної проблеми. У день, коли готувався цей матеріал, на меморіалі працювала третій день автовишка, будівельники з МПБМП-2 і роботи по його відновленню доходили вже до завершення.

Щодо благоустрою населеного пункту взагалі, то на даних роботах були задіяні практично всі бюджетні установи, навіть церковна громада. Відсотків на дев'яносто вже справилися з освітленням сільських вулиць і дана робота продовжується. У П'ятківці, нарешті, з'явився господар – прибрані узбіччя дороги, побілені стовбури дерев, все зроблено по-господарськи.
Дякує, звичайно, громада за підтримку й інвестору – варто було нагадати про неогороджений дитячий садок, як було не тільки завезено будівельні матеріали, а й приїхали водії і самі встановили штахетну огорожу. В розмовах з людьми почули й те, що сільський голова почав наводити порядок не стільки з кабінетів сільської ради, хоч і це треба, а насамперед з села і воно, як пройтися тепер по його вулицях, ніби «засміялося», як тут висловлюються. Порядок понаводили навіть там, де це не робилося вже роками. Знайшов вихід сільський голова, щоб раз і назавжди покінчити з двома стихійними сміттєзвалищами. Ліквідувавши їх, дані ділянки було віддано під городи.

Так, працювати з громадою йому доводиться неабияк. Але кажуть, що у стилі роботи Леоніда Андрійовича не віддалятися від людей, а навпаки – біля кожного подвір'я кланятися і нагадувати його господарям, що село у плані благоустрою зайшло за попередні роки вже в тупик, тож досить так жити. Як би сутужно не було з коштами, навіть вапно розвіз по вулицях і, як виявилося, громада відреагувала на це позитивно.

Люди самі давно вже скучили за порядком, адже майже ніхто їх раніше так вміло не організовував, щоб його навести.

Найперше, виручає, звичайно ж, співпраця – з інвестором, релігійною громадою, школою, силами якої, наприклад, було побілено стовбури всіх дерев на в'їзді в село. Одним словом, робили абсолютно все, що тільки можна було зробити власними силами. Та ще й у ході робіт зуміли заготовити по дві машини дров для дитячого садка і школи.
До речі, безробітні теж брали участь у наведенні порядку, тільки варто було комусь підійти до них і про це попросити.

На сьогодні навіть самі п'ятківчани усміхаються, що тепер ніби щось перелетіло через їхнє село, настільки воно змінилося. Отож можемо, якщо того захочемо.

Щомісяця тепер організовується вивезення сміття, у чому допомогу знову ж таки надають як не інвестор, то приватні підприємці. Парк упорядкували навіть на в’їзді на Слободу, у якому давно вже ніхто нічого не робив.

– Аж самому приємно, – ділився враженнями Л. А. Свистун, – коли спостерігаю, що щось робиться. Попутньо, звичайно, ним виношуються плани на більш масштабні роботи, де без грошей вже не обійтися.

У співпраці з інвестором, кажуть в селі, взагалі стався ніби поворот. Ось-ось ним буде встановлено ще й майданчик для ігор у дитячому садку вартістю 22 тисячі гривень. На подібну співпрацю з ним розраховують і у п'ятківській школі.

Щодо стосунків директора школи В.А. Багнюка і сільського голови, то вони вибудовуються якось так, що ніхто ні до кого не йде, як кажуть, на поклон, натомість де зустрінуться, там і вирішують проблеми. Тож є співпраця, в результаті вже і гараж для шкільного автобуса школа має, завдячуючи підтримці сільської ради.

Стиль роботи Л.А. Свистуна на сьогодні, здається, до вподоби переважній більшості п'ятківчан. Розповідають, що він і сам хоче щось робити, і інших веде за собою.
Щоправда буває, що благоустрій тієї чи іншої території не завжди залежить від сільського голови. Коли готувався цей матеріал, до редакції надійшла скарга від п’ятківчанина І.С. Стратієнка, який просить підключити ще й відповідні органи на допомогу голові села, щоб навести порядок біля приміщення колишнього кафе райспоживспілки, яке якраз навпроти його садиби і неабияк псує загальний вигляд центру села. Хочеться вірити, що і дану проблему буде вирішено, бо за благоустрій тепер у цьому селі уболіває кожний з його жителів.

Павло КУШПЕЛА