Виробництво молока на європейському рівні

Справа в тому, що в цьому господарстві вже другий рік при підживленні не користуються традиційними мінеральними добривами, а замість них застосовують агрозін. Саме завдяки такому порівнянню вдалося встановити, що там, де вносилися сипучі мінеральні добрива, грунт після тривалих опадів став ніби зцементованим, а де позакореневе підживлення провели агрозіном – він був розсипчастим. Після, коли пішла засуха, на таких грунтах вже не настільки утворювалися тріщини і руйнівний її ефект був не таким суттєвим.
А ще, завдяки підживленню агрозіном, рослини, зокрема соя, кукурудза, раніше дозріли. Тоді, як сусіди змушені були збирати качанисту при вологості зерна 22-26 відсотків, в Осіївці це робилося при 18 відсотках і навіть нижче.

Отже, його уже можна було зберігати без досушування, на яке витрачаються значні кошти.

Гарного урожаю, на який були всі підстави розраховувати, не отримали. Але неабияк порадував він своєю якістю. Такого ще не було в історії цього господарства, щоб вся озима пшениця відповідала стандартам другого класу. У попередні роки якщо і мали третій клас, то навіть не на всіх площах.

Неабияк порадувало і те, що, нарешті, була можливість реалізовувати урожай по гарних цінах. Враховуючи, що господарство ще й насіннєве, навіть реалізувавши незначну кількість сої, ярої пшениці і ячменів – озимого та ярого, отримали до півтора мільйона гривень надходжень, які неабияк підправили економіку. Тобто у 2010 році виробили хоч і менше, а заробили – більше. Головним же стало те, що цей рік ще раз довів важливість підбору технологій, техніки, професіоналізму кадрів, коли можна пристосуватися до роботи в будь - яких умовах.

– Як тільки з ’ я в и л а с я можливість, то придбали в цьому році і зернозбиральний комбайн «Нью Холенд» за 1,3 мільйона гривень, а також кормозбиральний комбайн імпортного виробництва, – розповідає Людмила Тарасівна.

Один гектар посіву сої у цьому господарстві дав майже 8 тисяч гривень чистого прибутку. Реалізували вже 100 тонн її насіння першої репродукції, а мають ще еліту, яке коштує дорожче.

Тут визнають, що поле під нею було одним з найродючіших, але наголошують і на тому, що й після такої культури воно залишилося у відмінному стані. А в результаті нині радують на ньому озимі. Правда, все залежатиме від того, як вони перезимують.

Нині в сільському господарстві дедалі більше постає проблема кадрів, особливо у тваринництві. Молодь, поки що, не поспішає на роботу на ферму. А корова – це своєрідна фабрика молока, що не кожний розуміє.

Забігаючи вперед, варто відзначити, що нині в «Осіївському» неабияк задоволені тим, що зважилися першими в районі встановити німецьку доїльну залу типу «Ялинка» з подвійним виходом. В результаті з шістнадцяти доярок тепер залишилося тільки дві і третя підмінна. Обслуговують 240 корів, а в перспективі обслуговуватимуть всі 550 – на стільки розраховане дане устаткування.

Робота операторів машинного доїння тепер, звичайно, не та, якою була колись. До їх послуг гаряча та холодна вода, підлога з підігрівом.

Доїння на фермі – дворазове. Коли у визначені години корови приходять у доїльну залу, де лунає класична музика, через комп’ютерну мережу фіксується абсолютно все – час доїння, швидкість молоковіддачі. Молоко по молокопроводу за лічені секунди потрапляє у холодильне обладнання. Одночасно здійснюється доїння 24 корів. В середньому доїння 240 голів триває 2,5 години. До нововведення, звичайно, довелося адаптувати не тільки худобу, а й людей. Але і це вже позаду. Якщо на доїння приходить хвора корова, доїтися вона не буде – біля кожної комп’ютер, який і визначає її стан. У доїльній залі настільки чисто, що аж не вірилося, що щодня крізь неї, та ще й двічі на день, проходить стільки поголів’я корів.

Коли готувався цей матеріал, за осіївське молоко переробники платили гарну ціну, тоді як іншим господарствам дешевше. І бажаючих співпрацювати у плані заготівлі сировини саме з ТОВ «Осіївське» не бракувало ніколи.

Впровадження новинки залежить, звичайно, від фінансового стану господарства. В Осіївці до цього йшли дуже непросто. Незважаючи, що на даний проект було обіцяно і дотацію, і пільговий кредит, не отримали ні копійки. А розпочавши його, змушені були доводити до завершення за власні кошти. Хоч рентабельність виробництва молока нині 79 відсотків, окупиться він, за попередніми підрахунками, не менше як за три роки.

До речі, відважилися на таке нововведення тільки після того, як Людмила Тарасівна Глушко особисто переконалася у його доцільності, побувавши за кордоном.

Про працьовитих людей Осіївки та Малої Киріївки можна було б розповідати багато. І є про що. Новий зернозбиральний комбайн, наприклад, придбали посеред жнив, але керівник господарства розповідала, що комбайнер Віктор Кубко намолотив на ньому найбільше зерна. Гарно відгукується вона і про Миколу Палянигу, Сергія і Віктора Кукурудзяків, Івана Мазуренка. Добре працюють Станіслав Борисюк, Олександр Гудзенко, Валерій Олійник, Роман Білодід та інші механізатори й водії. Приклад у роботі показують Анатолій Сирота, Світлана Жеребко, Людмила Байда, Станіслав Осадчий, Анатолій Красноперий, Сергій Сисак, Анатолій Шередько, Марія Краснопера, Фідель Петенько, Марія Кошова, Катерина Гончарук.

На зернотоку зуміли відзначитися Федір Гончарук, Олександр Настенко, Петро Беззубенко, Галина Глушко. Якщо раніше у господарстві було кілька кухарів, то тепер успішно з усім справляється Ніна Охріменко.

Звичайно, дуже багато залежить від спеціалістів. Не обходиться, звичайно, і без проблем. Однак у ТОВ «Осіївське» роблять все, щоб сільськогосподарське виробництво й надалі велося на рівні.

Павло КУШПЕЛА.