Валерій Іванович Беник, відкриваючи схід громадян, не забув запропонувати вшанувати пам’ять померлих за поточний рік односельчан, зупинився на конкретних справах в діяльності його, як сільського голови, депутатського корпусу, не обминув і труднощів та гострих кутів у житті територіальної громади. Ось лише деякі з фактів, які дозволять читачеві краще уявити специфіку села і його людей.
Кидрасівська сільська рада – найменша в районі, тут проживає всього 495 чоловік, з яких 207 пенсіонерів і 63 дітей до чотирнадцяти років. А оскільки державне фінансування на кожну громаду залежить напряму від кількості жителів, то в сільського голови були фактично «копійки» для реалізації наміченого. Та ще й базове сільгосптовариство тут вже давно розпалося, натомість діють три селянсько-фермерських господарства.
І все ж, попри всі негаразди, завдяки координації зусиль з боку сільського голови, його ініціативі та наполегливості, підтримці багатьох жителів села та вихідців з нього, громаді вдається виживати з найменшими втратами.
Нині тут діє один з кращих у районі дитячих садочків, збудований за євростандартами при допомозі односельчанина, голови обласної ради Г.М. Заболотного, ефективно надають найпершу медичну допомогу працівники ФАПу, гарні знання забезпечує дітям місцевий педагогічний колектив, де створено також всі необхідні для цього умови. І хоч кількісні показники тут, через специфіку села, не такі вже й значні у порівнянні з іншими, зате в якості надання їх послуг, як і працівниками культури, спостерігаються навіть переваги.
– Торік до Дня Перемоги, – зазначив Валерій Іванович, – крім традиційної грошової допомоги з боку держави, всі учасники бойових дій та інваліди війни отримали від керівників фермерських господарств О.М. Гумена та П.М. Третяка по 50 гривень, надала їм допомогу коштами та продуктовими наборами і приватний підприємець О.М. Гончарук.
Чи не найбільше дошкуляють владі і людям сільські дороги – надто розтягнуті і розбиті, відсутність їх належного освітлення, а також безробіття, яке призводить не лише до погіршення демографічної ситуації, але й деградації багатьох жителів. Саме на це наголосив у своєму виступі, як і на проблемах пияцтва та крадіжок, дільничний інспектор міліції В.П. Качан.
З великою тривогою про майбутнє говорив у своєму виступі ветеран О.А. Волощук, за участю якого збудовано майже всі об’єкти соціально-культурного та виробничого призначення в селі.
Держава, на його думку, не повинна забувати про село, бо саме тут формується її основа.
Чимало гострих проблем, що стосуються життя району та села, підняв у своїй промові і М.Г. Бурлака. Відкрита, щира і пряма його розмова з присутніми дозволила провести зустріч в атмосфері довір’я і взаєморозуміння.
І все ж того дня схід громадян вийшов далеко за межі робочого зібрання, бо піднесену атмосферу святковості та пам’яті попередніх поколінь привніс хоровий колектив міської ради ветеранів війни та праці, який виступив перед кидрасівчанами із великою та змістовною концертною програмою, яку присвятив 65-й річниці визволення Бершадщини від німецькофашистських загарбників.
Її голова А.П. Вайнер, коментуючи перший виїзд хорового колективу саме у це село, зазначив, що це пов’я - за но з тим, що саме за сприяння голови районної ради М.Г. Бурлаки і голови обласної ради Г.М. Заболотного вдалося пошити для ветеранського хору нові сценічні костюми на відомій вінницькій швейній фабриці.
Ось такий звичайний і незвичайний схід села відбувся у Кидрасівці, після якого його учасники під рясний дощ поклали корзини квітів до обеліска загиблим односельцям у роки Вітчизняної війни.
Павло БАЙДАЛЮК.
вранці -2…-4° 
