Саме в останні роки тут постійно стали збільшувати випуск товарів народного споживання, створювали додаткові робочі місця, вчасно видавали зарплату та сплачували податки до місцевого та державного бюджетів.
Колектив неодноразово нагороджувався грамотами концерну «Укрмісцевпром», ЦК профспілки України, обл - держадміністрації, як кращий роботодавець року. Вагомий внесок «Бужанки» в економіку району по праву відзначали і райдержадміністрація та ра - йонна рада.
Важливим чинником в досягненні цих успіхів, безперечно, є те, що очолив колектив 8 років тому енергійний та працелюбний Олександр Леонтійович Герасименко (саме так про свого керівника висловились головні спеціалісти фабрики).
А сам він пригадує, коли прийшов на «Бужанку» в 2000 році, то на підприємстві нараховувалося (і то тільки на папері) 17 швачок, обступали борги, колектив занепадав. І тільки, мабуть, йому відомо скільки довелося докласти сил, винахідливості, ентузіазму, аби відродити, повернути віру в те, що фабрика житиме, що люди будуть забезпечені роботою, заробітком.
Нині тут трудиться більше 100 працівників.
Світова економічна криза боляче зачепила і бершадських швейників. Адже працювали в основному у 2008 році з фірмами Німеччини, Латвії, які нині переживають труднощі. Тож довелося багатьом піти у вимушені відпустки. Та керівник сподівається, що уже в квітні фабрика запрацює, адже укладені угоди на пошив 20 тис. жіночих брюк, іноземні фірми відновлюють поставку матеріалу.
Та ось чому не працюють на вітчизняний ринок – питання не з легких. Хтось на «верхах» придумав тендери на пошив швейних виробів, які виграти просто неможливо. Необхідні кошти, а щоб взяти кредит – треба застава.
Знаходити вихід, здавалося б з безвихідних обставин, О.Л. Герасименку допомагають його ініціативність, рішучість, розуміння і підтримка надійних та вивірених кадрів, серед яких Г.В. Огер, Л.Ж.
Яворська, Н.М. Дикун, Ю.В.
Суржикова, Л.М. Бура та інші.
Олександр Леонтійович гордиться професіоналізмом швачок, кращі з яких Г.Кушнір, Л.Перфілова, Г. Топоровська, майстерністю відзначаються наладчики К. Малішевський, Ю. Балановський, О. Григоришин та багато інших.
Завдячуючи спільним здобуткам колективу, вдалося за останні роки поновити деяке обладнання. Придбали сучасні обверложні, закріпочні, різальну машини. Облаштовують закрійний цех. Керівник постійно в пошуку нових замовників. Днями домовлено про виготовлення спецодягу для трудівників господарств Джулинки, Маньківки та спирт - заводу, а це вже зайнятість.
Працьовитості, наполегливості у досягненні мети Олександр Леонтійович вчився, мабуть, у свого батька Леонтія Романовича (на жаль, нині покійного), який, прийшовши з війни інвалідом, ще 25 років трудився комбайнером в господарстві села Флорино. Там, після закінчення Київської сільгоспакадемії, працював головним інженером і він сам.
А потім був начальником відділу постачання спиртзаводу, поки за рекомендацією його не призначили керівником швейної фабрики.
Для О.Г. Герасименка завжди надійним тилом є його сім’я, родина. Разом з дружиною Ольгою Олександрівною виростили сина Андрія і доньку Люду. Вже і син має сім’ю, порадував батьків внучкою Катрусею. А Людмила після закінчення Київського університету працює теж на фабриці.
В пошуках нових технологій, поліпшенні методів організації виробництва, в непомітних щоденних клопотах спливають роки. До голови правління ЗАТ «Бершадська швейна фабрика «Бужанка» О.Л. Герасименка завітав чудовий ювілей. Йому виповнилося 50. Час розквіту творчих сил, життєвої мудрості, досвіду. Тож побажаймо йому успіхів і удачі у втіленні задумів на широкій життєвій ниві.
У закрійному цеху фабрики (зліва направо) – крейдувальниці Надія Іванівна Бугера, Ольга Іванівна Глухова, головний технолог Ліана Жоржівна Яворська, директор Олександр Леонтійович Герасименко, настильниця Тетяна Леонідівна Плахотна.
Фото Сергія КІСИКА.
вранці -2…-4° 
