Без хірургії немає немає медицини

Микола Іванович – людина, яка має надзвичайно багато позитивних особистих якостей, він талановитий хірург, високопрофесійний анестезіолог і доброзичлива людина. На перший погляд може здатися дуже спокійним, та коли мова заходить про врятування людського життя, Микола Іванович виявляє неабияку рішучість та наполегливість.
Нині він працює лікарем-хірургом невідкладної допомоги, до нього поступають хворі з невідкладними станами. Ургентному хворому так потрібні професійна допомога і надія на швидке одужання. Микола Іванович – саме такий лікар, який спокійно, без метушні і паніки вислухає хворого, надасть допомогу, прийме правильне рішення у тактиці лікування, заспокоїть і вселить надію.
Його люблять і поважають у медичному колективі, він єдиний серед лікарів ЦРЛ оволодів двома найважчими медичними професіями.
Гарна людина, прекрасний батько, чудовий чоловік, люблячий дідусь, неперевершений рибалка, добрий господар і цікавий співрозмовник.
Проте, як на мене, найголовніше – його порядність скрізь і у всьому: в стосунках на роботі, в колі друзів, в сім’ї. Бо він серед тих обраних, яких люблять Бог і люди.
Життєва дорога Миколи Івановича Крещика простелилась багатьма стежинами, морями, океанами. Адже 18 років він працював лікаремхірургом Чорноморського пароплавства. Не один день провів у морі на пасажирських суднах «Леонід Собінов», «Федір Шаляпін», «Максим Горький», «Білорусія», «Шота Руставеллі» та інших.
Море любить сміливих та відважних, воно не прощає помилок, так само, як і медицина. А медицина і море – це подвійна відповідальність і щоденний ризик. І такий великий термін роботи у морі і в медицині говорить про незвичайність цього чоловіка, лікаря, громадянина.
Тож хочеться щиро побажати лікарю-хірургу міцного власного здоров’я, прекрасних років життя, менше важких хворих та більше щастя і радості від рідних, колег і пацієнтів.