На своїй батьківщині, у Фінляндії, він більше відомий як Йоулупуккі, що в перекладі означає «різдвяний козел». Таке дивне прізвисько фінський Дід Мороз отримав завдяки сільським жителям, які в Різдвяну ніч одягали шубу козлика і розносили по домівках подарунки. Через це у XIX столітті його зображували в козлиній шкурі, інколи навіть з маленькими ріжками. Зараз Йоулупуккі виглядає, як звичний нам Дід Мороз, із білою бородою та вусами, одягнений у червону шубу зі шкіри козлика підперезану шкіряним поясом, на голові у нього червона шапка.
Мешкає фінський Санта з дружиною Муорі (що перекладається як «стара господиня») і цілим сімейство гномів у своїй хатині. Його маленькі помічники впродовж року сидять у «Печерах Еха» і слухають, як себе ведуть діти в усьому світі. Перед Різдвом розбирають пошту і допомагають готувати та пакувати подарунки.
У Білорусі – Дзед Мароз.
Одягнений у довгу до п’ят шубу, спирається на чарівний посох. Живе він у своїй резиденції на території національного парку «Біловезька пуща».
Крім будинку Дзеда Мароза, в маєтку є окремий дім для Снігуроньки, де зберігаються подарунки та дитячі листи.
У Норвегії та Гренландії подарунки приносять гном Юленіссен, одягнений у брюки до колін та гольфи, взутий у дерев’яні черевики, та маленькі домовики Ніссе, які увесь рік сплять у затишному місці, а в грудні прокидаються і підкидають у панчішки подарунки. Домовички носять в’язані ковпачки і полюбляють солодощі. Щоб їх задобрити, діти залишають усілякі смаколики біля ялинки. Головний домовик живе недалеко від Осло, де є його поштове відділення, куди й надходять усі листи від дітлахів.
У Греції та на Кіпрі Діда Мороза звуть Святим Василем.
Його зображують старим із білою бородою. На Кіпрі вірять, що Василь невидимкою заходить до будинків і дивиться, в якому душевному стані люди зустрічають його і Новий рік.
Це не час для туги і зневіри.
Грецькі діти готуються до того, що Святий Василь проникне до будинку через комин, тому залишають на ніч біля каміна свої черевики і сподіваються на ранок знайти в них подарунки.
Тао Куен – Дід Мороз із В’єтнаму. Його ще називають духом сімейного вогнища. Він виглядає як дракон, а інколи – як старець. За сім днів до Нового року вирушає на небо до верховного божества Нгау Хоанга, щоб доповісти небесному владиці про добрі справи і вчинки всіх членів сім’ї.
Аби задобрити Тао Куена, біля його зображення ставлять багато солодощів.
Монгольського Діда Мороза називають Увлін Увгун, а супроводжує його супутниця – Зазан Охин. Новий рік у Монголії співпадає з важливим у країні святом скотарства, а Увлін Увгун уособлює образ головного пастуха. Його зображують у довгій волохатій шубі і великій шапці з рогами.
Саме від нього залежить, чи буде вдосталь молока і м’яса до новорічного столу.
До чеських та словацьких дітлахів приходить веселий чоловічок, одягнений у довгу шубу та високу шапку, який за спиною носить торбу. Звуть його Мікулаш, ходить він разом із Чортиком і Янголом. У них завжди знайдуться подарунки для тих, хто добре вчився. За традицією вони заходять у дім, де є діти і по записах у книзі хороших та поганих вчинків дарують малечі подарунки, а тим, хто поводив себе погано, дістаються вуглинки. Задобрити Святого Мікулаша можна, розповівши віршик чи заспівавши пісеньку.
Французький колега Діда Мороза – Пер Ноель. У перекладі його ім’я означає Батько Різдва і схожий він на Санту, але замість оленів пересувається на віслюку. У Новий рік спускається по димарю в будинок, де перед каміном у вітальні діти залишають порожні дерев’яні черевики і чемно йдуть спати. Пер Ноель приїздить не сам, а з компаньйоном Пер Фуетаром – суворим стариганем з різками, який на вушко нашіптує, як увесь рік поводили себе діти і чого заслуговують більше – солодощів чи покарання.
Італійський Дід Мороз – Баббо Натале. Цей новорічний чарівник заходить до будинку через комин, біля якого йому залишають чашечку молока. Подарунки кладе у червоні шкарпетки, підвішені біля каміна. У Баббо Натале є подруга – відьма Бефана.
Зовні схожа на казкову БабуЯгу. Бешкетникам Бефана приносить вуглинку, а слухняним дітям – всілякі солодощі.
Санта-Клаус–легендарний герой Різдва у США, добрий дідусь, який приносить подарунки дітям на Різдво і Новий рік. Американського Санту всюди супроводжує олень Рудольф-Червоний Ніс, який вміє розмовляти. Зображують Санту веселим дідусем з білою бородою, одягненим у коротку червону курточку та штани. На голові у нього червоний ковпак, а на носі – незмінні окуляри. У Свят-вечір Санта проникає в будинки через димохід і кладе подарунки під різдвяну ялинку та в панчохи всіх дітей, які впродовж року добре себе поводили.
Австралійський Санта-Клаус одягнений у легкі шорти і любить серфінг. Зазвичай зустріти Санту можна на пляжі, там він і роздає подарунки дітям.
Сегацу-сан і Одзе-сан – два новорічних персонажі Японії.
Сегацу-сан у перекладі – Господар Нового Року, він є традиційним Дідом Морозом.
Одягнений в яскраве блакитне кімоно і ходить пішки по Японії цілий тиждень. Цей час жителі називають «золотим тижнем». Він заглядає в кожен дім, але без подарунків –подарунки дітворі вручають самі батьки. Кілька десятиліть Сегацу-сан змагається з Одзе-саном, який одягнений як американський Санта Клаус, і останнім часом стає все популярнішим. Тільки пан Одзе привозить подарунки по морю, а не на оленячій упряжці.
Маленький шведський колега Діда Мороза – Юль Томтен, що зі шведської означає «Різдвяний гном». Живе у чарівному лісі та має власного помічника – сніговика Дасті.
вранці -2…-4° 
