«17 лютого. … Багато передумав про своє злиденне, огидне і бездіяльне життя. Щось читав би, але де дістанеш в селі книжку?». Це витяг із щоденника, датованого 1942-им роком. За цими словами, мабуть, так званий «піднесений смуток»: наявна складна ситуація, але є її здорове усвідомлення. Як не дивно, тримався хлопець з усіх сил: «14 лютого. Пишу олівцем.
Чорнило замерзло. В моїй сім’ї починається голод. Я вже цілий тиждень ледве ноги пересуваю». Про ситуацію в селі він пише, що «все твориться, як у віршах Шевченка».
Коли Андрій закінчив сьомий клас, нашу землю окупували вороги. У підпілля пішов, коли учитель Корній Бойчук підбирав собі надійних помічників. Збирав зброю, розклеював листівки, був зв’язківцем. І, як справжній поет, потайки писав вірші. Був арештований, після чого сміливо змінив перо на рушницю. Тільки мамі передав: «Вибачте, мамо. Такий момент наступив. Я йду до тих людей, що вміють з ворогом відверто говорити». Перестало битися молоде серце в бою, коли наші визволяли село Камінна Криниця Одеської області. Наш земляк загинув геройською смертю.
Писав Андрій, аби заспокоїти душу. То буває так у творчих людей: одним треба виговоритись, іншим– виписатись. У віршах прагнув відобразити наболіле – горе людей, ненависть до ворога і вогник надії на щастя. Певно, до останньої теми належав так і ненаписаний вірш «Сонячна країна».
Автор встиг дати тільки заголовок, але втілення на папері твір так і не дочекався…
* * *
Творчість Андрія привертала увагу й у роки його життя. Вірш про близьку перемогу підпільники вручну розмножили і порозклеювали по базарах Усті та Великої Киріївки. А скромний хлопчина на те занотував у щоденнику: «Похвал не бажаю. Почув би лиш я: немає фашизму, вільна земля».
Якби була можливість взяти в поета інтерв’ю, я б запитала, звідки стільки віри, надії і любові? Як навчитися собі так ВІРИТИ і знати – не дарма. Тому, перш за все, мусимо шанувати пам’ять Андрія за це. Він назавжди залишився для нас юним. І ми знаємо, що без твердої віри в себе, у перемогу, він не писав би…
Юлія ТОДОРЕНКО, студентка факультету журналістики Львівського національного університету ім. І. Я. Франка