Лісниче-мальовниче

Пізніше лісник збудував собі в лісі хату, козаки із Запоріжської Січі з сім’ями осідали тут, розширювали свої володіння. Тож теперішньому Лісничому понад 800 літ.

Історія села багата на події знаменні і пам’ятні. Жителі брали активну участь у громадянській війні, зазнали колективізації, голодомору, політичних репресій.

Боронили батьківську землю від фашистських поневолювачів, 239 односельчан не повернулися з війни. Виконуючи інтернаціональний обов’язок в Афганістані, загинув односельчанин Віктор Кушнір, чиїм іменем названо одну з вулиць села та іменне поле.

Гордістю села є голова Бершадської райдержадміністрації, депутат районної ради Олександр Федорович Снігур, який народився і виріс в Лісничому.

Прославляють свою малу батьківщину Федір Багола – капітан ІІ рангу, який видав понад 20 своїх книг, та Наталка Натолочна, яка видала 5 ліричних збірок, нині проживає в Прилуках на Чернігівщині.

Багате Лісниче людьми талановитими, гордими, чимало тут самобутніх майстрів. Добре відомі вишивальниці та коровайниці Марія Пафнутівна Чугайло та Ганна Зіновіївна Колісник.

Найбільшого розквіту досягло наше село в 70-80 роках минулого століття. Міцним було місцеве господарство, у селах були міцні домашні господарства. Та великодержавна розруха 90-х зачепила так Лісниче, що нічого не залишилось від базового господарства, поселилися розчарування і біль за минулим у людей старшого покоління. Багато лісничан стали покидати батьківську землю, шукаючи щастя в іншим місцях.

Та нещодавно проведений в селі фестиваль «Благословенна будь, земля моїх батьків» засвідчив, що ще живе в людей віра і надія, а це головне.

У сільському будинку культури красувались вишиванки умільців Лісничого і Вовчка, книжкова виставка «Я люблю тебе, краю Подільський» та запашні короваї, булки і традиційні лісничанські сало та вареники. Все було проникнуте духом урочистості, святковості.

Зі словами привітань до односельчан звернувся сільський голова Олександр Григорович Світайло. Він привітав присутніх, а в їх особі всіх односельчан, з наступаючим хліборобським святом – Днем працівників сільського господарства, побажав успіхів, віри в краще майбутнє.

Теплим і зворушливим був виступ директора Лісничанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лариси Олексіївни Корнелюк.

Привітала лісничан і заслужений працівник культури, начальник відділу культури і туризму РДА Надія Миколаївна Герасимчук, яка побажала добробуту усім жителям і творчих успіхів учасникам художньої самодіяльності.

Цікавим і змістовним, красивим і ліричним було свято. Чарували глядачів ведучі Дмитро Гуртовий та Інна Черкес. В концерті брали участь аматори Вовчка і Лісничого.

Розповіді про історію села перепліталися з піснями, танцями, сценками з сільського життя, гуморесками. Відкрив дійство жіночий квартет «Травневий цвіт» з Вовчка піснею «Моє рідне село».

Дует в складі Тетяни Янчук та Валентини Шарапанівської виконав пісню «Повертайтесь, журавлі», у виконанні тріо прозвучала пісня «Журавка».

На сцені звучали народні пісні у виконанні жінок-трудівниць, ветеранів сільськогосподарського виробництва жіночого ансамблю «З піснею в серці» у складі Галини Василівни Зарічанської, Марії Іванівни Назарової, Ксенії Йосипівни Бенери, Катерини Тихонівни Стебловської.

Захопили глядачів своїм танком учасники хореографічного ансамблю старшої групи місцевої школи – сестри Інна і Аліна Бучацькі та Інна Бучацька. Веселив присутніх учасник драматичного гуртка Іван Романчук.

Задушевно, хвилююче звучала пісня «Мамина сорочка» у виконанні Валентини Шарапанівської та її доньки Ірини. Пісню про Україну виконала Алла Качанюк.

Світлі хвилини радості та задушевності принесли глядачам ансамблі «Надія» з Лісничого, до складу якого входять Людмила Михайлівна Нагерняк, Наталія Вікторівна Кокарча, Ольга Іванівна Світайло, Тетяна Вікторівна Янчук, Валентина Василівна Шарапанівська та директор будинку культури Надія Василівна Гаврилюк, та «Травневий цвіт» з Вовчка, у складі директора клубу Олени Дмитрівни Вдовиченко, бібліотекаря Лідії Мефодіївни Сторожук, Галини Павлівни Романчук, Світлани Тимофіївни Голинської, Галини Петрівни Добренко, Галини Михайлівни Комиш.

Вірш «Батьківська хата» прочитала Тетяна Миколаївна Чорновол, а найменша учасниця першокласниця з Вовчка Улянка Таткова читала вірш «Я маленька українка» і отримала найбільше глядацьких симпатій.

Свято відбулося за сприяння і спонсорської допомоги ПП «Валентина» (керівник В.Я. Гондарук) та директора Лісничанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Л.О. Корнелюк.

З піднятим настроєм і іскрами надії – село житиме і процвітатиме – розходилися лісничани.

Тож нехай ніколи не гаснуть віра та надія, бажаємо здоров’я, злагоди і достатку жителям цих прекрасних подільських сіл.

Лідія ЗАРІЧАНСЬКА, член Національної спілки журналістів України, завідуюча бібліотекою. с. Лісниче.