Конституція - основа правової системи України

Тоді, в далекому 1996 році, робота над Основним Законом України йшла досить напружено.
Опрацювання проекту вела робоча група Конституційної комісії, що складалася з досвідчених юристів-науковців.
Водночас було проведено наукові експертизи проекту українськими та зарубіжними науковцями та юридичними установами, в тому числі Венеціанською комісією Ради Європи «Демократія через право», Всесвітнім конгресом українських юристів, результати роботи яких були враховані в остаточному варіанті Конституції.
Після обговорення проекту Основного Закону у постійних комісіях, а також на пленарних засіданнях, до проекту було внесено чимало змін: вже на першому етапі обговорення депутати відкинули положення про двопалатну структуру Верховної Ради та її перейменування в Народні Збори.
Долаючи величезні труднощі, Конституційна комісія на чолі з нині покійним Михайлом Сиротою стаття за статтею, положення за положенням узгоджувала думки різних фракцій політичних партій, напрямків та течій.
Заключне засідання Верховної Ради 27-28 червня 1996 року, що тривало цілу добу, засвідчило політичну зрілість, готовність депутатів піти на компроміс заради інтересів України. Воно завершилося затвердженням Основного Закону нашої держави конституційною більшістю голосів.
Конституція – це найвища цінність будь-якої держави.
Тільки ставши рабом закону, людина зможе по-справжньому відчути себе вільною.
Конституція України являє собою сукупність фундаментальних, юридично незаперечних норм, які поширюються на всі без винятку сфери суспільства. Стаття 1 Основного Закону нашої країни проголошує, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою.
Демократичний характер української держави означає, що вона має на меті створення сприятливих умов для забезпечення участі громадян в управлінні державними справами.
Характеризуючи державу як соціальну, Конституція передбачає орієнтацію на здійснення ефективної політики, головною ознакою чого є забезпечення прав людини, формування доступних для різних верств систем освіти, охорони здоров’я і соціального захисту, підтримки малозабезпечених прошарків.
На жаль, останніми роками ці конституційні приписи так і залишались лише приписами. Попередня влада не поспішала втілювати їх в життя, дбаючи тільки про власні, егоїстичні інтереси.
Сьогодні українське суспільство потребує відродження почуття справедливості. Правоохоронні органи та чиновники повинні, нарешті, запрацювати для народу. Час закінчити знущання над людьми. Влада має задуматись над тим, що подальше ігнорування основних прав і свобод громадян призведе до загибелі України як держави. Тому першочерговим завданням Президента України є повернення довіри людей до влади. А це можливо лише при чесному виконанні можновладцями їх обов’язків.
Зараз Україна має реальний шанс, щоб Конституція стала дієвою та ефективною. Все залежить від волі Президента. Зважаючи на прагматизм та принциповість глави української держави, можна зробити висновок, що Основний Закон буде існувати не лише на папері. Президент України дійсно зацікавлений у формуванні цивілізованих, демократичних відносин між владою та суспільством.
Президент розуміє, що без слідування усім приписам Конституції неможливо створити правову державу в Україні. Тому саме зараз гарант Конституції має ви явити всю свою політичну волю і вгамувати амбіції чиновників. Без цього не варто говорити про Конституцію як основу правової системи України.
Олександр БУРИЙ.