Тобто, якщо працівнику нарахована заробітна плата не менше законодавчо встановленого мінімального рівня і з неї сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України (а з 1.01.2011 року – єдиний соціальний внесок, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»), то такий місяць повністю зараховується в страховий стаж, і заробітна плата за цей місяць враховується при обчисленні пенсії. Однак чимало роботодавців просто ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і змушують найманих працівників працювати за невелику зарплату, а часом зовсім не декларуючи оплату їхньої праці.
Бажаючи уникнути зайвих, на їхню думку, витрат, видають працівникам зарплату в «конвертах». У результаті, погодившись на одержання зарплати в «конвертах», більшість людей не задумуються, що свідомо обкрадають самі себе.
З метою захисту конституційних прав найманих працівників на соціальний захист з 1.01.2015 року набули чинності зміни в законодавстві.
Зокрема, доповнено частину п’яту статті 8 Закону України від 8.07.2010 року №2464VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 28.12.2014 року №77VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», абзацом такого змісту: у разі, якщо база нарахування єдиного внеску, сума єдиного внеску розраховується: як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Тобто, навіть якщо найманий працівник буде оформлений на неповну ставку із заробітною платою менше, ніж мінімальний розмір, роботодавець повинен сплатити внески з мінімальної заробітної плати.
Одночасно, з метою легалізації фонду оплати праці, з 1.01.2015 року збільшено штрафи за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Так, відповідно до ч.2 оновленої редакції ст. 265 Кодексу законів про працю України, юрособам і фізособам-підприємцям загрожує штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного такого працівника, тобто у 2015 році, у січні-листопаді 36540 грн., в грудні – 41340 грн.
Відповідно до нової редакції ч.3 ст.41 Кодексу Законів України про адміністративні правопорушення, фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне за собою накладання адмінштрафу на посадових осіб підприємств, фізосіб-підприємців, які використовують найману працю від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000). Повторне вчинення такого порушення упродовж року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, загрожує штрафом у розмірі від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000).
Згідно із змінами, викладеними в новій редакції ст. 24 Кодексу законів про працю України, роботодавці зобов’язані повідомити у Державну фіскальну службу про прийняття на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вилучено норму, яка передбачає обов’язок фізичних осіб-підприємців реєструвати трудовий договір з найманою особою в Центрі зайнятості.
Отже, кожному мудрому роботодавцю варто задуматись про рівень та спосіб оплати праці найманих працівників – з одного боку, а з іншого – про те, що низький рівень заробітної плати та соціального захисту не сприяє зацікавленості працівників у досягненні високих трудових результатів.
Олена ЛЕВИЦЬКА, начальник відділу надходження платежів до пенсійної системи та контрольно-перевірочної роботи.