Здається, до вищенаведеного ряду прикладів сміливо можна додати будівництво під Ладижином найбільшої в Україні і навіть Європі птахофабрики «Вінницький бройлер», що належить компанії «Миронівський хлібопродукт» (МХП), добре відомої нам за торговельною маркою «Наша Ряба».
Виробництво, що розгортається і завершиться в 2015 році, справді грандіозне. Уявіть: якщо в Україні немає куточка, де люди б не знали і бодай раз не спробували курятину ТМ «Наша Ряба», то масштаби птахофабрики «Вінницький бройлер» будуть значно, в рази більші, ніж під Каневом. Вдумаймося: на птахофабриці, що стрімкими темпами будується біля Ладижина, одночасно буде утримуватись 33,8 мільйона голів птиці. Річний обсяг виробленого м’яса становитиме понад 400 тисяч тонн (це вдвічі більше, ніж під Каневом). На двох об’єктах – птахофабриці «Вінницький бройлер» та «Комбікормовому комплексі «Ладижинський» працюватиме до 9 тисяч людей – мешканців Ладижина, Гайсина, Тростянця та інших районів.
Здається, зовсім недавно – у травні 2010 року, МХП оголосив про початок будівництва. 20 травня було закладено перший камінь. Але навіть тоді не дуже вірилось, що таке грандіозне виробництво з’явиться. Адже обіцяні цифри й масштаби, м’яко кажучи, були надто великими. Але прийшов 2011, за ним 2012 роки і скептики переконалися: масштабність задуманого будівництва – не плід уяви, а вже наполовину втілена реальність. Перша черга птахофабрики та комбікормовий комплекс вже працюють і з кожним днем нарощують потужність. Та ось нонсенс: разом із птахофабрикою почали рости й чутки та міфи.
Яких тільки страшилок, породжених чи то бурхливою уявою, чи то непоінформованістю, сьогодні не почуєш! Найжахливіші, звісно ж, ті, що пов’язані з «екологічною загрозою» від діяльності птахофабрики.
Чудово, що керівництво МХП добре розуміє людей і враховує всі додаткові нюанси, які сприяють такій міфотворчості.
Одним із таких нюансів є, звісно ж, вибори до парламенту у жовтні цього року. Уявіть, яке чудове, родюче поле для безкоштовного піару отримали окремі кандидати в народні депутати! Електорату розповідають стільки страшних казок про «екологічну катастрофу», яка гряде з будівництвом птахофабрики, що слухати-не переслухати! Ну і, звісно ж, усі ці казки мають єдиний «щасливий» фінал: оберете до парламенту мене, кандидата «Івана Петровича Сидорова», і я покладу край цьому лиху… Смішно, але більше прикро, що окремі кандидати, будучи при владі, самі ж дали «добро» на будівництво птахофабрики. При цьому на всі боки хвалилися, що поява такого інвестора, як МХП, – найбільший успіх та справжнє щастя. Бо ж тут два в одному: наповнення бюджетної скарбниці та працевлаштування тисяч безробітних.
Всі ці моменти – і прикрі, і смішні – врахувало керівництво МХП і вдіяло, що могло: зробило виробництво під Ладижином максимально відкритим для кожного, хто хоче мати інформацію з перших рук, а не «перероблену» і спотворену зацікавленими особами. Тепер щотижня на збудовані (і ті, які в процесі будівництва) об’єкти ТОВ «Вінницька птахофабрика» та «Комбікормовий комплекс «Ладижинський» возять екскурсії вчителів, медиків, працівників культури і, звісно ж, журналістів. Екскурсоводи та працівники птахофабрики й комбікормового охоче відповідають на всі запитання, які хвилюють гостей.
Наприкінці липня на птахофабриці й комбікормовому комплексі знову побував чималий журналістський десант. Тут були представники як обласних, так і столичних ЗМІ. Левова частина запитань, що ставилися керівництву та екологам МХП, звісно ж, на тему екології.
Чесні відповіді на окремі з них – найбільш поширені, гострі і провокаційні нижче.
– Як може курка вирости й набрати вагу за 45 днів? Домашня «бабусина» курка мусить рік жити, аби нагуляти потрібну масу. Значить, при вирощуванні курей годують «хімією»?
– Для ТМ «Наша Ряба» розводиться спеціальна м’ясна порода курей-бройлерів американської селекції «м’ясний кобб». Це спеціально виведена порода курей, які здатні за 45 днів набирати вагу до 2,5 кг. В основі корму – кукурудза, вирощена в екологічно чистих умовах. (До того ж, спеціалісти знають, що генно-модифікованої кукурудзи ще немає). Ті добавки, які вживають кури, винятково натурального походження. Це пробіотики з лактобактеріями, такими, як у йогурті. А ще – премікси, власноруч розроблені спеціалістами-технологами МХП. Це суміш вітамінів, мікроелементів та протимікробних препаратів. Ніяких «гормонів росту», стимуляторів чи антибіотиків курям не дають. Це – міф! Тим більше, що в Україні це заборонено. (До речі, в Америці гормони росту – офіційно-дозволена добавка).
– Чи є офіційний документ, що засвідчує безпечність курятини ТМ «Наша Ряба»?
– Є. Таку перевірку робила сертифікована лабораторія досліджень хімічнобіологічних і радіологічних факторів УкрНДІ «Ресурс» Державного агентства резерву України. Саме тут було проведено так звану «глибоку» експертизу – курятину різних торговельних марок перевіряли за великою кількістю параметрів. Лише один зразок – ТМ «Наша Ряба» – в лабораторії визнали повністю якісним і безпечним. В усіх інших зразках, що пройшли експертизу, були виявлені хоч і не смертельні, але вагомі відхилення від ДСТУ з мікробіології (зокрема – антибіотики та кишкова паличка).
– Куди йдуть відходи виробництва – кістки, кишки, пір’я?
– Забійний цех має абсолютно безвідходне виробництво. З усіх можливих відходів виготовляється борошно, яке йде в якості добавок до кормів. Нічого на сміття не викидається.
– Чи не постраждає річка Південний Буг, з якої береться вода на потреби виробництва?
– У жодному разі! З Південного Бугу заби ратиметься 25 тис. кубометрів води на добу. Цю цифру затвердили всі необхідні інстанції. Вода використовується для питних та технологічних потреб, а потім по ловина її повертається в Буг після пов ного очищення. Усі інстанції підтвердили, що добовий прихід води в річку набагато більший. Тож, забираючи зазначений об’єм води, шкоди річці виробництво не завдає: не знижується її баланс і забір не призводить до обміління.
– А як щодо екології? Невже використана на виробництві й очищена вода, яка повертається в річку, настільки чиста?
– Вода, використана на підприємстві, проходить кількаетапну очистку за найбільш передовими методами. Біологічні очисні споруди (БОС) – це сучасне технологічне обладнання, яке поставлене, змонтоване та введене в експлуатацію відомою голландською фірмою і передбачає автоматизацію технологічних процесів очистки стічних вод. Тому всі господарсько-побутові стічні води від виробничих корпусів, при безперебійній та надійній роботі БОС, очищені та безпечні потрапляють у Південний Буг по трубопроводу нижче за течією (за селищем Губник). До речі, повертаємо воду значно чистішу, ніж ту, що беремо з річки.
– Як убезпечуєте продукцію від інфекцій та зовнішнього забруднення?
– В цехах безпрецедентні заходи захисту. Про це можуть розказати наші працівники. До речі, їм заборонено палити й користуватися мобільними телефонами під час роботи. Коли працівники приходять на зміну, перш за все вони заходять в душові, знімають всі прикраси, жінки змивають косметику. Одяг щоранку видається чистий. Коли людині потрібно під час роботи вийти з цеху, то при поверненні вона має пройти санітарну обробку.
Бройлери завозяться до цеху забою спеціальними транспортними засобами. Після розвантаження птиці контейнери ретельно миються. Крім того, проводиться поточна й генеральна санітарна обробка технологічного обладнання та приміщень. Поточну санітарну обробку проводять щодоби в перервах між змінами і після закінчення роботи. Санітарній обробці підлягають всі поверхні технологічного обладнання, зовнішні поверхні трубопроводів, машин і апаратів, інвентар, а також підлога, вікна, стіни цехів.
– Де подінеться величезна кількість посліду від птахів?
– Послід приблизно кожні 50 днів буде вивозитись на 4 закриті послідосховища, які діятимуть на території Тростянецького та Тульчинського районів. Кожні шість місяців за технологією виробництва, курячий послід із цих сховищ вивозитиметься на поля ПрАТ «Зернопродукт МХП». Це чудове органічне добриво.
А наостанку начальник відділу по роботі з інвесторами та ЗМІ МХП Анастасія Соботюк нагадала журналістам про публічність компанії МХП, а відтак – про дуже прискіпливий моніторинг аудиторськими компаніями світового рівня та кредиторами «Миронівського хлібопродукту». «Хочу, щоб ви розуміли, компанія «Миронівський хлібопродукт» є публічною компанією. Що означає поняття публічність? Це означає, що компанія перевіряється із 2002 року міжнародною четвіркою найбільших аудиторів «Делойт і Туш». Це компанія, яка перевіряє всі компанії по усьому світу. Зокрема, це наші кредитори, які надають нам кредити, це Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) або Міжнародна фінансова корпорація. Ці хлопці не дадуть нічого, поки не пройдуть вздовж і впоперек і не подивляться на власні очі, як усе працює. Причому роблять вони це не самі, а наймають професійних експертів зі сторони – незалежних експертів! Їх не купиш і не обманеш», – наголосила Анастасія Соботюк.
Олена ОЛЕКСАНДРОВА (на правах реклами)
вранці -2…-4° 
