Про це та інше наша розмова із заступником начальника – начальником відділу реєстрації актів цивільного стану районного управління юстиції Л.Я. Шевчук.
– Насамперед, Людмило Яківно, охарактеризуйте, будь-ласка, демографічну ситуацію на Бершадщині. Що характерно для району?
– З початку року в районі народилося 300 дітей (за аналогічний період минулого року – 289), померло 721 чоловік (торік 699), зареєстровано 167 шлюбів і 111 розлучень (в 2007 році за цей період – відповідно 170 і 120). Найбільша кількість новонароджених – в
Бершаді (66),
Джулинці (28),
Флорино і
Війтівці (по 22). Серед населених пунктів, де зареєстровано найбільше смертей – місто (97),
Джулинка (51),
Баланівка (41),
Яланець (39) та
Флорино (36).
Останніх п’ять років динаміка стабільна: хоча народжуваність дещо збільшилася, але смертність перевищує її більше, ніж в два рази. В селах, стверджують секретарі сільрад, населення вимирає. Одна з основних причин – ракові захворювання, причому, не лише в людей похилого віку, а й в молодих. Молодь практично не залишається в селі.
– Традиційна форма створення сім’ї – реєстрація шлюбу, тобто штамп у паспорті, але законодавством передбачено й укладання шлюбного договору. Як приживається ця важлива юридична новинка на Бершадщині?
– Шлюбний договір вступає в силу з моменту реєстрації шлюбу і діє безстроково. Він чітко регламентує майнові питання. В багатьох країнах світу без укладання такого документа не планують ніяких сімейних стосунків. Свідомість же наших співвітчизників, хоча і повільно, але теж з часом змінюється. Чимало наших громадян, які вже встигли побувати на заробітках за кордоном і трохи побачили світу, сприймають шлюбні договори як належне. Але поки що в районі, та й в області, така форма створення сім’ї не приживається: громадяни хоча і знають про цю юридичну норму, але на практиці не користуються цим правом.
– Цікаво, а чи реєструються в нашому районі шлюби з іноземцями?
– Таких випадків не багато, але вони є. Цього року бершадці реєстрували змішані шлюби з громадянами країн СНД – Росії, Молдови, Киргизії. До речі, такі шлюби реєструються тільки в районному відділі РАЦС, і для цього потрібні відповідні документи. А ще в 2008 році громадянами Іспанії усиновлено дівчинку з Бершадського району, яка перебувала в Тульчинському дитячому будинку.
– Чи не найбільше прикрощів і душевного болю завдають розлучення. Які основні їх причини? Чи можна запобігти цьому?
– Найперше, розірвання шлюбу теж реєструється тільки в відділі РАЦС, місцеві ради не мають таких повноважень. Здійснюється воно на підставі рішення суду. У випадку, коли подружжя не має дітей, або вони вже повнолітні, реєстрація розлучення проводиться в місячний термін за взаємною згодою чоловіка і жінки за їхніми заявами. Кількість розлучень в районі теж стабільна – 220-230 щороку.
Що ж стосується причин, то, як писав класик російської літератури Лев Толстой, «всі щасливі сім’ї схожі одна на одну, а кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Причини вказуються в рішеннях суду. Якщо ж їх узагальнити, то вимальовується така картина: найчастіше молоді сім’ї розпадаються через матеріально-фінансові труднощі, небажання прислухатися один до одного, іти на компроміси. Взагалі, останнім часом люди стали більш нетерпеливими.
Як запобігти цьому? Дуже багато залежить від суспільства, укладу життя, виховання, самих громадян. Недаремно ж кажуть: «Одружитися – це наполовину зменшити свої права і вдвічі збільшити свої обов’язки».
– Щоб уникнути непродуманих рішень, Сімейним кодексом передбачено режим окремого проживання для подружжя. Таким чином, чоловікові та дружині дається додатковий шанс на те, щоб обдумати вирішальний крок не під впливом раптових емоцій. Як часто бершадці користуються таким правом?
– Ця норма стосується суто подружнього життя, тому офіційної статистики таких випадків немає. Однак практика свідчить: якщо люди проживають окремо, то вони, як правило, вже не сходяться. Сім’я тоді тримається, коли подружжя проживає разом, спільно долає життєві труднощі, навіть якщо посварилося при цьому.
– Людмило Яківно, цивільні шлюби нині – не рідкість. Ставлення до них у суспільстві неоднозначне: старше покоління, звісно, не одобряє їх, молоді ж люди навпаки – вважають таку форму сім’ї більш демократичною, крім того, вона дає змогу підготуватися до спільного життя. А яка Ваша думка?
– У кожному суспільстві діє певний стандарт соціальної поведінки. За кордоном така практика існує давно. Для нашої ж країни питання цивільного шлюбу є досить новим. Ми теж йдемо цим шляхом, але поки що наше суспільство до цього не зовсім готове.
Цивільний шлюб зовні нічим не відрізняється від звичайної зареєстрованої сім’ї. Як правило, люди починають жити разом, щоб краще пізнати одне одного, «відрепетирувати» сімейне життя й остаточно визначитися, чи хочеться будувати сім’ю, виховувати дітей саме з цією людиною. Вважається, що цивільний шлюб зберігає відчуття свободи, гостроту почуття. На таку форму охоче погоджуються багато чоловіків. Жінка ж в цивільному шлюбі інколи відчуває приховане почуття незахищеності, боїться, що така сім’я «несправжня», що вона залишиться без опори.
Вважаю, певний період молодим варто пожити разом без реєстрації шлюбу, придивитися один до одного, а потім вже створювати надійну сім’ю, в якій виховуватимуться нормальні, щасливі діти. Від цього виграє й суспільство, але на це потрібен час. Запорука довгого і щасливого сімейного життя – не штамп у паспорті, а сильне взаємне почуття, гармонійність стосунків, правильне виховання, відповідальність батьків за майбутнє своїх дітей.
Вів розмову
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
вранці -2…-4° 
