– Реформування місцевого самоврядування проводити однозначно необхідно, – переконаний П.В. Швець, який сільським головою працює вже третє скликання, – але це питання ще потрібно добре вивчити, внести відповідні зміни. Польський досвід у цій справі не завадить.
Як учасник навчань місцевих самоврядців у Хмільнику, Петро Васильович брав участь в обговоренні Концепції реформування місцевого самоврядування, яку потім затвердили на сесії облради.
Багато в ній позитивного, вважає він, адже повноваження рад будуть істотно розширені, а завдяки утворенню їх виконавчих органів можна буде в повній мірі реалізовувати самоврядні та делеговані повноваження з вирішення питань місцевого значення. Більше залишатиметься коштів на рівні територіальної громади, які можна буде спрямовувати на її розвиток, зокрема, на благоустрій. Нині ж в сільських радах, в основному, коштів вистачає лише на виплату зарплати працівникам, сплату необхідних внесків та оплату енергоносіїв, тобто на захищені статті. Правда, із запровадженням реформування місцевого самоврядування не дуже чітко зрозуміла перспектива малих сіл.
Польський досвід побудови місцевого самоврядування, на думку П.В. Швеця, приживеться на українському грунті. У Польщі, яка є членом Європейського Союзу, теж три рівні місцевого самоврядування – ґміна, повіт, воєводство. Однак у них на першому місці стоїть ґміна (найнижчий рівень самоврядування), яка є базисом для розвитку держави. Саме вона має найширше коло повноважень, а заодно і фінансових ресурсів. В нас же, за словами Петра Васильовича, в територіальних громадах залишається в середньому лише 37% податків, саме тому більшість з них дотаційні.
У Польщі, продовжує розповідь П.В. Швець, більше шансів виграти грант на виконання тієї чи іншої програми, фінансування якої відбувається таким чином: 30% коштів виділяє місцева громада, решту – держава і Євросоюз.
– В ґміні Габрово населення складає близько п’яти тисяч громадян, як і в Джулинській територіальній громаді, але місцевий бюджет там у шість разів більший, ніж у нас, – наводить приклад Петро Васильович, – причому, в ґміні немає лікарні і дитсадка, є тільки гімназія. Але на освіту і медицину там теж виділяються дотації громаді.
А ще у Польщі цікавий досвід роботи державної служби зайнятості, пожежної охорони, інших структур. Але механічно копіювати все не варто, зазначив П.В. Швець, досвід переймати слід уважно. Найголовніше – наблизити послуги до жителів територіальних громад, створити необхідні умови для покращення життя людей.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.
вранці -2…-4° 
