Таким чином, адміністративними корупційними правопорушеннями є наступні:
- порушення обмежень щодо використання службового становища (ст. 172-2 КУпАП);
- пропозиція або надання неправомірної вигоди (ст. 172-3 КУпАП);
- порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП);
- порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП);
- порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП);
- порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП);
- незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП);
- невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).
За вчинення вказаних корупційних правопорушень законом встановлено адміністративну відповідальність.
У статтях 2-го розділу Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» визначено законодавчі заходи, спрямовані на запобігання та протидію адміністративним корупційним правопорушенням.
До таких заходів віднесено ряд обмежень і заборон, які безпосередньо стосуються службової та позаслужбової діяльності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту:
- обмеження щодо використання службового становища (ст. 6 цього Закону);
- обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 7 цього Закону);
- обмеження щодо одержання дарунків (пожертв) (ст. 8 цього Закону);
- фінансовий контроль (ст. 12 цього Закону);
- урегулювання конфлікту інтересів (ст. 14 цього Закону).
Внутрівідомча робота в системі МНС України, спрямована на запобігання корупції, на всіх рівнях - центральному, територіальному та місцевому – повинна забезпечувати неухильне виконання вищевказаних законодавчих заходів щодо запобігання та протидії адміністративним корупційним правопорушенням.
У ст. 5 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, якщо інше не передбачено законом. Всі вони у межах своєї компетенції безпосередньо здійснюють заходи щодо виявлення, припинення та розслідування корупційних правопорушень.
Одночасно, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» внесено відповідні зміни до ст. 255 КУпАП (Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення). І таким чином, співробітники вищевказаних спецпідрозділів МВС та СБУ, прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури наділяються правом складати протоколи відповідно до статей 172-2 – 172-9 (включно) КУпАП.
Слід звернути особливу увагу на правові наслідки вчинення адміністративного корупційного правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» внесено відповідні доповнення до ст. 257 КУпАП (Надіслання протоколу) та до ст. 285 КУпАП (Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови).
І таким чином, особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає прокурору, органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне корупційне правопорушення у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, державному чи виборному органу, власнику юридичної особи або уповноваженому ним органу для вирішення питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, усунення її згідно із законодавством від виконання функцій держави, якщо інше не передбачено законом, а також усунення причин та умов, що сприяли вчиненню цього правопорушення.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення) особи, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Також у ч. 2 ст. 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено, що відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
Державний виконавець В.А Прудченко
вранці -2…-4° 
