Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів , які стягувач отримує в органах, що прийняли рішення та разом із заявою про відкриття виконавчого провадження пред’являє до виконання в відповідний відділ ДВС.
Розглянувши відповідні документи щодо відкриття виконавчого провадження державний виконавець досить часто виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. На підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право відмовити у відкритті виконавчого провадження згідно восьми пунктів даної статті а саме:
1) Пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання:
- посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
- інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
2) Неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом:
- виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
- ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- судові накази;
- виконавчі написи нотаріусів;
- посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
- постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
- постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
- рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Інколи трапляється так, що стягував направляє до відділу лише свою заяву про відкриття виконавчого провадження , при цьому не додає до неї виконавчого документа, або ж, навпаки пред’являє виконавчий документ , але не подає заяви про відкриття виконавчого провадження. В усіх цих випадках стягував сам унеможливлює відкриття виконавчого провадження (відсутня заява або виконавчий документ) і тому державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
3) Якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку до негайного виконання.
4) Пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення – направляючи виконавчий документ до відділу ДВС стягував має пам’ятати та знати, що виконавчі дії проводяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, якщо ж боржник є юридичною особою, то виконання проводиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.
5) Якщо не закінчилась відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) Невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий документ повинен суворо відповідати вимогам ст.. 18 Закону України «Про виконавче провадження», Так відповідно до зазначеної статті, у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва і дата видачі документа, найменування органу,прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Державний виконавець приймає до виконання лише оригінал виконавчого документа ,який повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Хочу зазначити що дуже часто стає відмовою у відкритті виконавчого провадження кожен сотий виконавчий лист який не відповідає даним вимогам: відсутня печатка суду, підпис уповноваженої особи (судді). У виконавчому листі іноді не зазначають дату видачі виконавчого листа, що призводить до відмови в прийнятті виконавчого провадження. Іноді в виконавчому листі не визначено розмір суми, яка підлягає виплаті, що також виключає здійснення виконавчого провадження. Часто державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у зв’язку з відсутністю в виконавчому листі (документі) місце знаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) стягувача та боржника та строк пред’явлення для виконання виконавчого документа а також відсутності його ідентифікаційного коду. Це не лише стосується судових рішень, але й рішень інших орачів (посадових осіб). Також хочу зазначити, що потрібно більше уваги приділяти вимогам щодо оформлення виконавчих листів, оскільки навіть незначне порушення вимог чинного законодавства призводить до унеможливлення виконання рішення суду чи іншого виконавчого документа.
Наслідком подібної відмови є винесення державним виконавцем процесуальногодокумента-постанови про відмову в відкритті виконавчого провадження, що виноситься в триденний строк після надходження виконавчого документа. Дана постанова затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому державний виконавець безпосередньо підпорядкований. Така постанова не пізніше наступного дня надсилається стягувачу. Постанова про відмову в відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена стягувачем до суду в 10-денний строк із моменту її одержання.
7) Якщо виконавчий документ повернуто стягувану за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; Інколи буває і таке що стягувач має право відмовитись від подальшого примусового виконання рішення суду чи іншого виконавого документа на будь- якій стадії процесу виконання виконавчого документа ,який перебуває на виконанні у відповідному відділі ДВС подавши письмову заяву. В тому випадку коли стягував подав письмову заяву про повернення йому виконавчого документа, такий документ повторному пред’явленню на примусове виконання не підлягає (крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів). У разі його пред’явлення до виконання державний виконавець у відкритті виконавчого провадження відмовить.
8) Наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Наприклад однією такою обставиною є нехтуванням стороні виконавчого провадження (зазвичай – стягувачем) вимог чинного законодавства. Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження», сторони реалізують права та обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. У цьому разі повноваження представників мають бути підтверджені довіреністю. Досить часто стягувачі надсилають лише копії довіреностей представників, які не засвідчені належним чином. Непоодинокі випадки, коли державному виконавцю надсилають належним чином засвідчені довіреності, в яких не зазначено право представника представляти права та законні інтереси стягувача саме в процесі виконавчого провадження. Ураховуючи п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець за таких обставин відмовляє в відкритті виконавчого провадження.
вранці -2…-4° 
