Він з великою повагою відносився до руху Баал Шем-Това, бачивши в нім високу мораль, цілісність і витриманість. У нім відчувався дух бершадських хасидів, перейнятий від батька. Міха Йосип писав романи і розповіді, збирав і друкував єврейські народні легенди, публікував критичні і публіцистичні статті на трьох мовах - івриті, ідіші і німецькій. Помер Бердичівський в 1921 році у віці 56 років, його літературну спадщину склало 25 томів на івриті і декілька книг на ідиші. Він зробив значний вплив на своіх сучасників в кінці XIX - початку XX сторіччя. Його смерть була викликана трагічною загибеллю батька і брата під час страшного погрому в містечку Дубовоі Киівськоі губерніі від рук банди украінського отамана Козакова. Батьку у момент загибелі було 88 років. Життя самого Міхи Бердичівського обірвалася в мить, коли його творчі сили досягли розквіту.
Одним з шанобливих уродженців Бершаді є герой єврейської самооборони в цьому містечку в роки громадянської війни Моше (Мойсей) Добровенський. Загін під його командуванням діяв в Бершаді з кінця 1917 року по березень 1919 року, він зумів запобігти ряду погромів. Добровенський був вихідцем з хасидської сім'ї, де зберігалися ідеї рабина Рафаеля. Моше був фізично дуже міцною молодою людиною, з тих. хто заради свого народу готовий був битися до останньої краплі крові. Мужності і хоробрості йому було не позичати.
Громадянська війна спровокувала втечу багатьох єврейських сімей, що побоювалися погромів, з сусідніх дрібніших містечок в Бершадь, де зібралося близько 20 тисяч чоловік.
Моше передбачав, що треба готуватися до відсічі від бандитських нападів. Він знав, що в селах настроюють селян проти євреїв, що скрізь з'являються банди для битв з радянською владою і з метою погромів. Йому вдалося сформувати загін самооборони з юних єврейських хлопців і зібрати в одному з молельних будинків все, чим можна було користуватися як зброєю - від лопат і ножів до декількох пістолетів. В день одного з ярмарків на базарі йому вдалося виявити провокатора, що закликає селян влаштувати єврейський погром. Він і його хлопці побили того, а селяни, що вже приготувалися до погрому, розбіглися.
Загони самооборони містили людей містечка, вони на зборах визнали Моше її керівником. Через деякий час виникла загроза захоплення містечка бандами Петлюри - радянська влада була в місті дуже слабкою. Моше вдалося привернути до своіі групи міліціонерів, що охороняли містечко. Він також зміг обзавестися гарматою декількома невеликими кулеметами. Коли петлюрівці підійшли до містечка, він із загоном самооборони і міліціонерами виступили на його захист. З такою силою можна було відбитися від петлюрівських козаків.
Але украінська міліція зрадила його групу і перейшла на сторону петлюрівців, внаслідок чого сили виявилися нерівними. У бою загинув єдиний артилерист. Коли стало ясно, що битву програно, хлоп'ята з самооборони в спробі врятуватися покинули бойові позиціі. Але Моше захищався до кінця, стріляючи з кулемета по козаках. Навіть тяжкопоранений, він продовжував стрілянину. У цьому бою він загинув як герой, загинули також вісім бійців загону самооборони. 14 березня 1919 року петлюрівцям вдалося захопити містечко.
У роки Другоі світовоі війни Бершадь опинилася в Трансністрії - в румунській зоні окупації. Сюди, крім місцевих євреїв, приганяли близько 20 тисяч чоловік з Румунії і Бессарабії. Не дивлячись на страхітливі умови гетто, дух багатьох людей був не зломлений. У Бершаді були підпільні групи, що протистоять окупантам, багато медиків робили все можливе, щоб врятувати людей. Ці факти знайшли свої віддзеркалення в літературі по Катастрофі.
Особнякам коштує етичний подвиг поета з Бессарабії Якова Фрідмана (1910-1972), який в умовах гетто всупереч усьому писав на ідиші вірші. Його батько, рабин Йосип Шалом, був нащадком Дов - Бера, великого хасидського рабина з Мезріча. Мати була з роду рабина Нахума, засновника Чорнобильськоі династії. Вірші Фрідмана, глибоко віруючу людину, написані їм ще до Другої світової, несуть на собі відбиток передчуть майбутньої Катастрофи, де поет описує рух наших дідів і братів в неминучому полум'ї, яким став Холокост.
вранці -2…-4° 
