Але спочатку - коротка історична довідка. Бершадь, місто з 1966 року, районний центр у Вінницькій області України відомий як поселення з 1459 року. У червні 1648 року в ході повстання козаків під керівництвом Хмельницького один з його кровожерних послідовників Максим Крівонос і його бандити захопили Бершадь, убивши всіх євреїв і католиків. У 1765-му в Бершаді проживали 438 євреїв, в 1818 році єврейське населення містечка досягло вже 3370 чоловік.
На початку XIX сторіччя Бершадь стала одним з центрів хасидізму. Тут жив відомий хасидській рабин Рафаель, учень і послідовник раббі Пінхаса з Корца.
У 1900 році єврейське населення містечка складало 4500 із загальноі чисельності населення в 7000 чоловік, при цьому число єврейських ремісників доходило до 500. До цього часу в Бершаді була одна синагога і шість молитовних будинків. Містечко було відоме в середині XIX століття своїми єврейськими ткачами. Але до кінця сторіччя попит на їх продукцію знизився, внаслідок чого багато хто з ткачів емігрував до Америки.
Бершадь розташована серед єврейських містечок Поділля, з якими в минулі часи її зв'язували погані грунтові дороги, вожкопрохідні через бруд навесні і восени, дуже запорошені літом, і завалені взимку снігом. Проте, зв'язок між штетлами підтримувався постійно, і цьому не могли перешкодити ні погані дороги, ні убоге матеріальне положення. Люди їхали в Бершадь до своіх родичів, познайомитися і посватати наречену або жениха, з нагоди народження дитини, на весілля або - не дай Бог, - у зв'язку з хворобою або кончиною когось з близьких.
Бершадь користувалася великою пошаною серед довколишніх містечок, і це знайшло віддзеркалення навіть в прізвиську, яке традиційно давалося кожному єврейському містечку і його людям. Хоча зазвичай ці прізвиська давалися ради жарту, деколи вони викликали образу і суперечки. Євреїв мого рідного містечка Чечельник, розташованого в 25 кілометрах від Бершаді, називали "чечельніцкіє дураки". У ході були прізвиська - "тростянецкие козли", "ободовськіє кожухи", "ворховськіє кози" і т.д. Але жителів Бершаді характеризували почесним ім'ям "Бершадськіі талітники" - на знак пошани до тієї духовноі ідеологіі, яка була пов'язана з поважаним в народі хасидськім рабином Рафаелем (Рефулом) Бершадським. Його ім'я було на слуху у жителів не тільки навколишніх містечок, але і всієї України, слава про нього в хасидських кругах не була нітрохи не менша, ніж у Нахмана Брацлавського.
Вплив цього видатного хасида так сильно позначилося на репутації бершадців, що женихам і нареченим містечка віддавалася перевага, їх дуже охоче приймали в будь-якій єврейській сім'ї. Це шанування Бершаді і її жителів виходило від концепцій рабина Рафаеля, що дбайливо зберігаються в свідомості бершадців протягом подальших поколінь.