Бершадь в єврейській енциклопедії

У 1939 р. в Бершаді проживало 4271 єврей (74% населення). Німецькі і румунські війська зайняли Бершадь 29 липня 1941 р. Єврейське населення було загнано до гетто, на території якого налічувалося 337 будинків. Гетто не було оточене колючим дротом, але вихід з нього був категорично заборонений. Бершадь увійшла до складу керованої румунами Транснистрії. Осінню 1941 р. в гетто Бершаді було загнано близько 20 тисяч євреїв, депортованих з Бессарабії і Буковини в Трансністрію. Гетто було страшно перенаселене. Зимою 1941–42 р. більшість євреїв Бершаді, особливо з числа депортованих, загинули з голоду і хвороб, в першу чергу, епідемії тифу.
У вересні 1943 р. в гетто Бершаді налічувався 5261 депортований. Положення покращало в кінці 1942 р., коли влада дозволила євреям Румунії надавати допомогу депортованим. У гетто були відкриті аптека, інфекційна лікарня на 65 ліжок, безкоштовна їдальню на 450 місць, дитячий будинок. З другої половини 1943 р. в Бершаді функціонувала школа з викладанням на румунській мові.

Гетто Бершаді було одним з центрів руху опору в Транснистрії. В кінці 1941 р. в Бершаді діяли дві групи опору єврейського. У групу Л. Воскобойника входили 84 людини, М. Биндера — 45. Підпільники організували в 1943 р. втечу 900 в'язнів з 3000, яких окупаційна влада хотіла відправити до робочого табору в Миколаєві. Підпільники змогли зібрати певну кількість зброї (37 гвинтівок, два кулемети). У грудні 1942 р. члени єврейських підпільних груп з гетто Бершаді вступили в партизанське об'єднання імені Леніна; один з керівників підпільників Я. Талис став комісаром підрозділу. У грудні 1943 р. партизанський загін, що складався з євреїв Бершаді, в бою з німецький-румунськими каральними частинами знищив 80 окупантів.
Багато євреїв-підпільників було страчено фашистською владою. Так, в 1943 р. були арештовані і страчені 17 членів підпільної групи Е. Лебедя, створеною в гетто Бершаді для викриття і знищення агентів поліції. У лютому 1944 р. було розстріляно 327 євреїв з гетто в Бершаді. У 1944 р. депортовані євреї змогли повернутися до Румунії. Після звільнення Бершаді радянською армією 14 березня 1944 р. в Бершаді залишалися близько двох тисяч місцевих євреїв.

У 1946 р. в Бершаді була зареєстрована релігійна община і відкрита синагога (рабин Я. Ліпман; 1879–?). У 1959 р. в Бершаді проживало близько 2,2 тис. євреїв, в 1970 р. — близько 1,8 тис. (15,8% від всього населення); у 1979 р. — близько 1,5 тис. (11,9%). На початку 1990-х рр. в Бершаді відбувався розвиток різних форм єврейського життя. У 1988 р. було відкрито Спілку єврейської культури, з 1998 р. — голова Е. Вигоднер. У 1990-х рр. виходила газета «Шабат» російською та українською мовами. Була створена єврейська община Бершаді (голова Е. Вигоднер).
В кінці 1980-х – початку 2000-х рр. відбувалося стрімке скорочення єврейського населення Бершаді через масову репатріацію євреїв до Ізраїлю і виїзду в інші країни світу. Так, в 1998 р. єврейське населення Бершаді складало близько 140 чоловік. Згідно всеукраїнського перепису населення 2001 р., єврейське населення Бершадського району не перевищувало 70 чоловік.