Мак

Дівчина в косицю
Те багряне диво,
Щоби в’яли хлопці,
Врочливо вплела.

Цвіт згортавсь у купол,
Срібную шкатулку,
А малі зернини
З кодом чистоти.

Очі звеселяють
Затишком притулку,
Мрія, загадковість,
Свято красоти.

Видюково квітко,
В парі із колоссям,
Ти як мед солодка,
Ти як хміль п’янка.

Маковейське диво
Чарами взялося
Закликає в річку,
В поле, до струмка.

Дивлюсь на маківку,
Наче в очі предкам,
А зернини чорні –
Сумніви малі.

Пуп’янок безсмертя –
Розбентежив душу,
Щоби причаститись
З рідної землі.