Жив у селі, змалку не цурався роботи по домашньому господарству. А після закінчення школи здобув не легкий, але потрібний фах у будівельному училищі – став муляром. Втім, за спеціальністю трудився недовго – як і багато молодих хлопців, подався на Донбас. Там освоїв ще одну спеціальність – помічника комбайнера на видобуванні вугілля. Доводилося працювати в нелегких умовах, спускатися в шахту на глибину тисячу метрів.
Нелегку кар’єру шахтаря перервала повістка в армію. Служив у транспортному полку, закінчив школу сержантів, невдовзі молодшого сержанта Дяченка призначили командиром відділення.
Хлопець із Поділля був хорошим воїном, вмів повести за собою інших, тож незабаром обрали його комсомольським вожаком підрозділу. Та три роки служби промайнули дуже швидко. Після звільнення в запас повернувся в рідні краї. У шістдесяті роки не було такого безробіття, як нині, тож влаштуватися на роботу шофером у райсільгосп - техніку було дуже просто.
З часом зрозумів, що шоферування – це те, що в нього найкраще виходить, вабили Івана Григоровича дороги, його ГАЗ-51 можна було побачити не тільки в районі, а й за його межами.
Найдовше трудився у транспортному підрозділі райспоживспілки, де пересів на ЗІЛ- 164, а згодом на ГАЗ-52. Побував у відрядженнях у різних куточках тодішнього Радянського Союзу, найбільше запам’яталися поїздки в Білорусію та Молдову.
Іван Григорович був не тільки сумлінним трудівником, а й брав активну участь у громадській роботі – його обрали головою профкому, секретарем партійного осередку підрозділу, головою групи народного контролю. Два роки поспіль його портрет заносився на Дошку пошани рай - споживспілки. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть». Перед виходом на пенсію трудився у птахокомбінаті «Бершадський» – і шофером, і кочегаром.
Іван Григорович разом із дружиною Євдокією Олександрівною (у жовтні цього року – золоте весілля!) виховали двох дітей, мають трьох внуків, а найбільше радості приносять дві маленькі правнучки.
Отак у праці, сімейних турботах і промайнули літа, наповнені радістю праці.
Усіх гараздів і щедрот Вам, Іване Григоровичу, і Вашій великій родині. З роси і води!
Богдан БІЛОУС, с. Війтівка.
вранці -2…-4° 
