На знімках: Параска Євлампіївна. Разом з Степаном Онуфрійовичем та сином Володимиром
Родом Параска (дівоче прізвище Сиволап) з Чорної Греблі. До війни працювала в джулинському колгоспі, вийшла заміж за Степана Онуфрійовича. В молодої сім’ї народився син Володимир.
Мирне життя затьмарило грізне воєнне лихоліття – 22 червня 1941 року почалася Велика Вітчизняна війна. Керівництво країни майже в кожному населеному пункті залишило так звану «броню» – активістів, на яких покладалось завдання організувати підпільно-партизанську війну в тилу ворога.
– Мого чоловіка районне керівництво залишило для організації партизанського підпілля, яке діяло, в основному, в лісах Бершадського району, – розповідає П.Є. Печена.
Сама ж Параска Євлампіївна з серпня 1941-го до березня 1944-го була партизанським зв’язківцем, яка передавала таємні листи з одного загону в інший. Зв’язківцями були перевірені, надійні люди, це були «вуха і очі» партизанів. Цих мужніх людей не раз підстерігала небезпека, але вони сумлінно виконували поставлені завдання. Народні месники спільно з регулярними військами наближали, як могли, день Перемоги.
Після війни П.Є. Печена мешкала у Вінниці, працювала в лікарні, згодом переїхала в Джулинку. Нині вона інвалід першої групи, самостійно проживати їй важко, тож за нею доглядає невістка Ганна Василівна (син, на жаль, вже помер).
Параску Євлампіївну провідують учні та учителі місцевої школи, яким вона не раз розповідала про партизанську боротьбу, про події Великої Вітчизняної війни, свідком яких була, а також про патріотизм, любов до Батьківщини, рідного краю народних месників. Її добре знають і поважають односельчани.
Сьогодні П.Є. Печена відзначає своє 90-річчя з дня народження. Щиро бажаємо ювілярці енергії сонця, сили води і радості квітучої весни.
Іван ЗАКРЕВСЬКИЙ, голова осередку партизанів Бершадського району
вранці -2…-4° 
