Мрія Олега Акініна

Уже багато років він займається авторемонтною справою. І хоч нема в нього спеціальної освіти, бо ж закінчив лише середню школу, та він фанатично залюблений у техніку. З дитинства любив велосипеди, мотоцикли, а далі – автомобілі. І не тільки їздити на них, а й досконало, до гвинтика знати будову, тож вже із середини дев’яностих років він купається у своїй стихії, є суб’єктом підприємницької діяльності по ремонту автомобілів.
Кілька років тому недорого придбав авто, то вирішив його трохи переобладнати.
Адже хотілося чогось більшого, ніж просто машину для їзди.
…Коли своє добротне «Пежо» з допомогою спеціалістів електротехнічного заводу він розрізав пополам, колеги дивувалися: навіщо зіпсував таку добротну машину?
Та з часом незвичний задум утілився в життя. Не маючи під руками ні креслень, ні аналогів, Олег Петрович за якихось два роки створив унікальну машину. Адже лімузини не випускаються серійно ніде, їх спеціально виготовляють на замовлення, як правило, на автозаводах. А щоб взятися за це самому… Справа ця вимагала чималих коштів. Та і дружина, і син та донька – школярі розуміли чоловіка і батька.
– В яку суму обійшовся вам цей витвір? – запитав я майстра.
– Сказати не можу. Не тому, що це секрет, а тому, що навіть боюсь підраховувати, щоб не шокувати ні себе, ні сім’ю… На запитання, чи не стикається він із труднощами при зустрічі з працівниками ДАІ, Олег Петрович відповів, що навпаки, бо його зупиняють лише для того, щоб роздивитися цю екзотичну машину.
До того ж, усі документи в порядку. Зараз потрібно ще трохи довести двигун до ладу.
Виїжджає господар і за межі району та області – не раз був у Вінниці, їздив у Білу Церкву… – Чи часто виїжджаєте на вулиці міста і району?
– Та це не та машина, якою по хліб їздити… – Можна сказати, що ваша мрія здійснилася? Можливо, є і якісь інші задуми?
У відповідь Олег Акінін запросив мене до гаража, де стояв кузов від старенької «Волги»: – Якщо все буде гаразд, то скоро це перетвориться на кабріолет…
Федір ШЕВЧУК.
м. Бершадь.