Лариса Леонідівна у 1985-му закінчила Вінницький державний медінститут, одразу почала працювати викладачем Бершадського медичного училища і за сумісництвом лікарем-офтальмологом ЦРЛ.
Людина вона дуже відповідальна, серйозна. Це і не дивно, бо її професія вимагає надзвичайної філігранності, скрупульозності і точності.
Щодень на прийомі у Лариси Леонідівни близько 50 пацієнтів. Кожен із них потребує уваги і допомоги. Приходять люди із травмами ока, захворюваннями і для профілактичних оглядів. Найбільше пацієнтів – з катарактою, глаукомою, діабетичною ретинопатією, кожного дня виконується 5-6 амбулаторних операцій із видалення стороннього тіла ока.
Лариса Леонідівна народилась і виросла в Бершаді. Із золотою медаллю закінчила школу. Її батьки відомі у Бершаді люди. Мама Лідія Іванівна працювала вихователем, а батько Леонід Васильович Бабич – головою міської ради.
Завдяки своїм сусідам лікарям – Феофану Антоновичу і Вірі Михайлівні Мулярчукам Лариса обрала професію лікаря.
Бо до неї у родині професії медика не було. Лікарем-ендоскопістом працює чоловік Вадим Миколайович. Лікарську професію обрала й донька Олена Вадимівна, яка працює наркологом. Лише син Максим обрав професію інженера-програміста та працює у Вінниці. Можливо, маленький онук Дмитрик продовжить династію лікарів. Спілкування з ними залишає по собі особливі емоції. Найперше відчувається, що це лікарі обізнані, грамотні, високопрофесійні та кваліфіковані. А ще люди з принциповою життєвою позицією, не байдужі. І що особливо важливо, працюють за покликанням і велінням сердець.
Щоб досягти успіху, треба навчитися любити життя у всіх його проявах, навчитися любити людей, в ім’я яких працюєш. Лариса Леонідівна Уліч – лікар, який дарує можливість бачити життя у веселкових кольорах і робить вона це скромно, ненав’язливо, але щиро, професійно, високо - кваліфіковано, із величезним бажанням.
Людмила НІМЧУК, громадський кореспондент
вранці -2…-4° 
