Побачила світ Марія Григорівна у далекому 1937 році, четвертого березня у гарному селі Чернятці. У родини Григорія та Ганни Усатюків було четверо дітей, дві донечки і два синочки. Нелегко жилося родині в той час – дитинство дітей обпалила війна, батько став інвалідом.
Доводилося важко працювати. Всіх дітей змалку привчали до праці, ніхто не байдикував, кожен старанно виконував свої обов’язки по домашньому господарству. Цій селянській родині була притаманна особлива людяність і доброта, доброзичливість і щедрість. Маруся була старшенькою, надійною помічницею батьків і бабусі, яка жила з ними і мала великий вплив на виховання дітей. Доброзичлива, щира вона вчила їх шанувати батьків, поважати старших, берегти кожну копійку та крихту хліба, водила до церкви.
Дівчинка гарно навчалася в школі. Легко вдавалось їй вивчення літератури та історії. Вона гарно декламувала вірші, брала активну участь у художній самодіяльності, була ведучою на літературних вечорах.
Та ще з шкільних років у неї виникло бажання працювати у лікарні, допомагати людям.
Незважаючи на бідність, голод, скрутне становище, батьки зробили все можливе, щоб мрія їхньої доньки стала дійсністю.
Після закінчення семирічки Маруся навчається в Гайсинському медичному училищі.
Під час навчання дівчина переконалася, що майбутня професія – це поклик її душі.
Сумлінну, старанну випускницю направили на роботу у Шляхівську дільничну лікарню у 1953 році.
З перших днів роботи Марія Григорівна добросовісно ставилася до виконання своїх обов’язків, підвищувала свій фаховий рівень. Постійно відвідувала хворих вдома, які були на диспансерному обліку, своєчасно надавала їм допомогу.
Незабаром Маруся знайшла свою долю. Вийшла заміж за гарного чоловіка Григорія. Особливо зворушив всіх її гуманний і щиросердечний вчинок. Ця сімнадцятирічна дівчина стала матір’ю малесенького хлопчика Колі, якому виповнилося всього 3 місяці, маленького янгелочка, який втратив матір.
Разом з чоловіком вони ростили Колю, зігрівали теплом своїх сердець.
Недоспані ночі, сімейні турботи, робота не зламали цю молоду і надзвичайно вольову та добру жінку. Вона все змогла, все здолала.
У виборі професії Марія Григорівна також не помилилася. Яку б відповідальну ділянку роботи їй не довіряли, вона виконувала добросовісно, з великою відповідальністю, маючи великий багаж знань та вмілі золоті руки. Деякий час була медичною сестрою, акушеркою, довго завідувала фізичним кабінетом.
Ця скромна жінка встигла дуже багато зробити за 40 років своєї нелегкої і відповідальної праці. Вона жила з людьми і працювала для них.
За свою гарну працю мала подяки, грамоти та грошові премії. Але найвища для неї нагорода – це щира вдячність людей.
Марія Григорівна пройшла свій життєвий шлях гідно, разом з покійним уже чоловіком побудували дім, посадили гарні дерева, виростили 3 дітей – двох синів і донечку.
Дали їм гарні путівки у доросле життя. Діти живуть далеко від рідної домівки. Тепер Марія Григорівна одна на господі. Радіє за дітей, за 5 онуків, 3 правнуків, за свою гарну сім’ю. Щоденно чекає звісточки від донечки Людмили з далекої Італії.
Зараз вона на заслуженому відпочинку. Але її щира душа не знає спокою. Постійно всім допомагає і словом, і ділом, і порадою як медпрацівник. Її душа розкрита для людських турбот, страждань, як квітка для роси. Ми щиро вдячні їй за небайдужість до чужого горя і болю.
Все життя цієї скромної жінки також пов’язане з церк - вою. Марія Григорівна постійно відвідує службу у храмі, співає у церковному хорі, читає Псалтир на похоронах і в поминальні дні. Намагається постійно допомагати бідним, хворим, людям старшого віку та тим, хто обділений долею.
Вміла господиня, працелюбна – порається на городі, доглядає птицю, допомагає дітям, онукам, правнукам і маленькому праправнучкові Матвійку.
4 березня у Марії Григорівни поважна дата. Сімдесят п’ятий березень завітає в гості до цієї привітної жінки.
Отож, дорога наша, прийміть найкращі побажання міцного здоров’я, щастя, Божого благословіння на многії літа!
З повагою та шаною сусіди: Вікторія Яківна, Роза Сергіївна, Любов Олексіївна, Ніна Михайлівна, сім’ї УСАТЮКІВ, Д.І. ХАХАЛИНА з сім’єю, МОЛДУНИ з Києва.
вранці -2…-4° 
