З турботою про людей

Сільському голові С.А. Люльчаку непросто було пояснювати складну ситуацію на території сільської ради, доводити ефективність як своєї, так і діяльності депутатів та виконавчого комітету. Стільки проблем навалилось скопом на людей з різних причин – як місцевих, так і загальнодержавних, що працювати владі й громаді треба не покладаючи рук.
Претензії було висловлено і щодо стану приміщення сільської ради, дієвості проведення сесій, сходів обох сіл, благоустрою, неповної видачі державних актів на землю, невиконання бюджету тощо.
Сергій Альбертович розповів про плани на найближчу перспективу, в тому числі і про переведення сільської ради в приміщення ФАПу, про проблеми й труднощі, які переживає громада, і особливо шляхи їх вирішення, його бентежить сплата податку з працюючих у ПП „Чарівна нива”, який іде до бюджету тернівської сільради.
Серед останнього позитиву в діяльності сільського голови слід відзначити нормальне функціонування соціально-культурних закладів, ремонт будинку культури в Серебрії, співпраця з громадами та трудовими колективами, ремонт центральної асфальтівки тощо.
Серйозна розмова про перспективи розвитку сільгосппідприємства „Зоря” відбулася з її керівником В.П. Бондариною. І хоч проблем тут також чимало, особливо невисока заробітна плата, все ж заслуговує на висвітлення збільшення в колективі кількості працюючих, які повернулися з будівельних робіт Києва та Одеси, утримання за власний кошт сільського водогону і ремонт дороги, допомога ветеранам, повна сплата орендної плати за орендовані паї. Нині тут утримується 287 голів ВРХ, з яких 130 корів, свиноферма, олійня та крупорушка. Для потреб тваринництва вже заготовили 1 тис. тонн сінажу.
І все ж сільський голова та керівник сільгосппідприємства піддалися серйозній критиці з боку голови місцевої ветеранської організації А.С. Стахурського за їх уникнення від спілкування з людьми, нероз’яснення ними ситуації в колективі та селі. І хоч керівники з таким твердженням не погодилися, голова районної ради закликав їх тісніше співпрацювати з громадою. Разом з тим, стурбованість у Михайла Григоровича викликала низька явка громадян на сільський схід, і він поставив завдання серйозніше ставитися до організації його проведення.
Сільські магазини хоч і пропонують необхідні товари, все ж потребують упорядкування своєї діяльності, благоустрою території біля їх приміщень.
На рівні працюють будинок культури і бібліотека, які очолюють А.В. Звонська та Н.Ю. Романецька, хоч і резервів тут ще немало.
В Серебрійській загальноосвітній школі, де директором Н.А. Сторожук, навчається лише 33 учні, але їм створено всі умови для навчання та виховання.
Правда, тут немає жодного комп’ютера.
У ФАПі є все необхідне для надання першої медичної допомоги, гарне приміщення, тож багато залежить і від працюючих тут медиків, яких очолює Ю.І. Пригода.
Не змогла пройти наша група й мимо вісімдесятирічної Л.А. Войтовської, яка висаджувала квіти біля свого паркану при центральній дорозі. Старенька задоволена пенсією, от тільки від хвороб нікуди не дінешся.
Під час перебування у Березівці М,Г. Бурлака разом з Я.О. Черватюком і В.М. Крамаром теж спілкувалися з жителями. Вони відвідали дитсадок „Веселка”, куди доставляються 7 дітей з Серебрії. Керівник цієї установи О.П. Чапалда, як і директор школи Л.О. Грицик, дбають про належну матеріально-технічну базу, разом із своїми колективами роблять все необхідне для нормального навчально-виховного процесу. От тільки діток в цьому селі теж не густо.
Сільський клуб продовжує знаходитися майже в аварійному приміщенні, а на введення нового, давно збудованого, не вистачає коштів. Ця проблема, попри всі бажання районної влади допомогти, залишається невирішеною. Надто часто змінюються і завідуючі ФАПом.
Серед новобудов оригінальністю виділяється нове приміщення дерев’яної церкви.
Серйозні зміни відбуваються і на ринку праці в цьому селі. Хоч ТОВ „Березівка” ще продовжує функціонувати, де займаються лише однією невеликою фермою, землі вже другий рік орендує господарство „Чарівна нива”. Тож Михайло Григорович мав детальну розмову з обома керівниками – В.В. Корчевним і О.А. Грициком.
Посіви у господарстві знаходяться у відмінному стані – і ячмінь, і пшениця, і ріпак, але поки що тут мало створено робочих місць. Хоч Віктор Васильович мав свої аргументи на таке запитання керівника району. Він навів приклади, як механізатор Надворний за 15 робочих днів заробив 1700 грн., а Хлищенко – за місяць 3,2 тис. грн. Але не всі в селі бажають у них працювати.
Михайло Григорович порекомендував подумати над розширенням робочих місць і ширше співпрацювати з сільською громадою.
– В цілому робоча поїздка виявилася взаємовигідною, – зазначив по її закінченню М.Г. Бурлака. – Ми ще раз більш детальніше ознайомилися із ситуацією на місцях, взяли під контроль діяльність місцевої влади і керівників на багатьох важливих напрямках. Визначили і для себе тут пріоритети. Нинішня складна ситуація, в якій особливо страждають сільські люди, має бути контрольованою. І ми маємо зробити все можливе, щоб зменшити наслідки кризи на сільські громади.
Павло БАЙДАЛЮК.
Фото автора.