Хоч під час зустрічі з ним розмову часто перебивали телефонні дзвінки, команди ним віддавалися настільки спокійно, конкретно і коротко, що цьому під час виконання осіннього комплексу робіт міг би позаздрити будь-хто з його колег. Бо це означає, що все чітко організовано, роботи йдуть повним ходом, а сам він глибоко володіє ситуацією.
Слід відзначити, що коли обрав хліборобську професію, везіння супроводжувало його з самого початку. Адже не багатьом щастить починати з такими наставниками, якими у нього були в
Осіївці М.А.Чернега, О.Я. Джура, П.П. Царюк і М.Ф. Хливнюк. Працюючи з ними мало не два десятиліття агрономом-організатором, бригадиром, перейняв чи не найголовніше правило: кланятимешся землі низько, до урожаю будеш близько. 3 тим і прийшов сім років тому у ТОВ "Устянське" головним агрономом. Він і по сьогодні переконаний, що не можна стати добрим спеціалістом, не пройшовши низові ланки, не набувши досвіду роботи з людьми.
Не можна скидати з рахунків, за його словами, що і в
Усті не менше пощастило з керівником. П.Г. Марущак теж пройшов неабияку життєву школу і з ним завжди можна порадитися, легко дійти згоди, де і як потрібно організувати той чи інший виробничий процес.
Однак у селі кажуть, що Юрій Миколайович не з тих, до кого не підійти. Навіть навпаки, він сам вміє знайти до кожного підхід, а де потрібно на користь справі – прислухається до інших. За це його у підрозділах і поважають.
Набагато легше, вважає, стало працювати, як почали оновлювати машинно-тракторний парк. А купляють техніку завдяки тому, що і поля, і ферми дають віддачу, у чому і його заслуга.
Тут дотримуються єдиного правила: можеш, вмієш – іди заробляй. Якщо ні – не заважай це робити іншим. І до цього вже звикли. Комбайнери за жнива, наприклад, заробили до трьох тис. грн., механізатори у вересні по 1,2-1,7 тисяч – хто як працював.
Хоч у сільському господарстві ніколи не можна запланувати, спрогнозувати все, чого хочеш, Юрій Миколайович не шкодує, що пов'язав життя саме з цією галуззю. Люди колись згадають, що і він тут вміло вирощував хліб.
Хоч йому не раз пропонували очолити якесь невелике господарство – він відмовлявся. Бо його позиція – краще бути хорошим спеціалістом, ніж керівником-невдахою. Адже спробуй тепер вивести господарство у число кращих.
Не можна не відзначити і те, що П.Г. Марущаку вдалося створити в
Усті команду професіоналів-однодумців, і Ю.М. Соколюк запросто "вписався" в неї. Він, як і директор, завжди у пошуку, все вивчає, впроваджує. А хто людей, досвід поважає, той завжди буде з урожаєм. Це теж один з його девізів, от і мають прекрасні сходи озимої пшениці та ріпаку. У господарстві щороку вноситься органіка, поля вапнуються. Незважаючи, що рік неврожайний, через що сутужно з коштами, в
Усті і мінеральними добривами планують запастися ще з осені, і від тваринництва мають віддачу. Коли готувався цей матеріал, продавали щодня по 4 тонни молока.
"Устянське" сьогодні є елітним господарством, мають паспорти, патенти на вирощування насіння пшениці, сої. А це все додаткові грошові надходження.
Найбільше імпонують Ю.М. Соколюку в цьому селі, за його словами, добрі, працьовиті люди. З такими будь-які завдання під силу.
Завтра він відзначатиме піввіковий ювілей, а встиг вже он скільки.
Тож з роси і води Вам, Юрію Миколайовичу. Залишайтеся ще багато років при здоров'ї і щасті. На користь людям, сім'ї і державі. Нехай щастить Вам скрізь і в усьому.
Павло КУШПЕЛА.
вранці -2…-4° 
