В Україні росіяни мають можливості навчатися, читати пресу, книги, дивитися телебачення, вистави в театрах, слухати радіо і т.д. російською.
А чи мають це в Росії українці, яких там не один мільйон?
Ще одне. Єврея, поляка, росіянина, німця та представників інших народів, які люблять свою мову, культуру, державу, шанують свою символіку, називають патріотами.
А в нас багато років та ще й нині, при незалежності, таких людей україноненависники називали колись і тепер іноді називають націоналістами.
Тим часом відомо, що націоналізм – це вища форма патріотизму.
А що зараз робиться в державі? Чому не виконується 10-а стаття Конституції України? Хто повинен стежити за дотриманням законів? Хіба у Росії влада дозволила б писати різні вивіски українською мовою? І чому наша влада заплющує очі на такі факти?
Якось на ветеранському зібранні виступав один діяч, перед україномовною аудиторією говорив по-російськи.
Його запитали: «Вікторе Борисовичу, чому ви не говорите державною мовою?». На це він сказав: «А мне 10-ая статья Конституции не запрещает говорить своим родным языком». Я ж йому зауважив: «Якщо ви виступаєте в державних стінах, з державної трибуни під державним прапором як державний чиновник, одержуєте гроші від держави, то виконувати 10-у статтю зобов’язані». Та подібні діячі, мабуть, не вважають за потрібне вчити державну мову.
Проголошення незалежності нашої держави дало нашому народу свободу для будівництва заможної країни, де кожний матиме право розкрити і реалізувати свої здібності. І хоч є в нас свобода слова, віросповідання тощо, ще не викорінено сморід яничарства. А це негативно впливає і на економічний розвиток країни. На жаль, у нас є ще чимало таких, які не можуть «без батога та обори» і чекають на повернення тоталітарної системи.
Від деяких доводиться чути істеричне: навіщо переписувати історію? Та це не переписування. Ми лише недавно почали дізнаватися нашу справжню історію, правдиву.
Хто пережив терори, голодомори, війни, завжди шануватиме свободу.
У народі кажуть: розумний дивиться вперед, дурень – назад, один дивиться в калюжу – бачить болото, інший – як у цій калюжі відображаються зорі.
Дивімося вперед і будьмо патріотами.
Іван ЗАКРЕВСЬКИЙ, колишній партизан. с. Джулинка.
вранці -2…-4° 
