Технолог за фахом, вона ще тільки опановувала свою професію, як джулинчани виявили їй велике довір’я – у 25 років вона стала депутатом сільської ради. І нині, оглядаючись на майже тридцятилітній шлях служіння громаді, Надія Григорівна аж ніяк не шкодує, а гордиться тим, що доля подарувала їй цікаву, потрібну для людей і дуже відповідальну посаду секретаря сільської ради.
Змінювалися голови сільрад, приходило нове керівництво району, та секретарем Джулинської сільської ради протягом десятиліть залишалася саме вона. І нині разом з головою Петром Васильовичем Швецем, керуючись Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», щоденно виконує низку робіт по забезпеченню життєдіяльності сільської громади. А це і прийом громадян, і підготовка засідань виконкому, сесій, постійних комісій сільради, нотаріальні дії, реєстрація народжень, шлюбів, смертей, встановлення батьківства, робота із первинними документами по оформленню спадкових прав на майно усуспільненої сільськогосподарської власності… За переліком цих справ – люди, їхні долі.
Н.Г. Осельня не вміє працювати абияк. Вона постійно підвищує свій професійний рівень, дослухається до порад керівників вищих районних служб, спілкується, консультується, цікавиться новинками в діяльності органів самоврядування.
З теплотою і вдячністю відгукується про районних спеціалістів держапарату, які часто надають слушну допомогу в роботі, консультують протягом усіх років її перебування на посаді.
Джулинка – одне з найбільших сіл району за кількістю населення, і робота сільської ради належно оцінювалася, завдячуючи і скромній самовідданості її секретаря. Перші місця неодноразово займали у районних і обласних оглядах-конкурсах по соціальноекономічному розвитку та благоустрою сіл.
Я з приємністю згадую свою роботу на посаді заввідділом ЗАГсу Бершадського району, де мені доводилося протягом десятків років співпрацювати по реєстрації актів цивільного стану із відповідальним секретарем Джулинської сільської ради. Саме коли ще головою була М.Т.
Попук, вони з Надією Григорівною, вибороли пер ше місце і диплом у огляді-конкурсі серед сільських виконавців обрядів «Одруження» в області. Має Н.Г. Осельня відзнаку за роботу по перепису населення у 1989 р.
Пригадує, як в 1980-х роках у Джулинку приїздили голова Верховної Ради УРСР В.С.
Шевченко, секретар президії Верховної Ради УРСР Я.Я. Колотуха, який вручив грамоту і медаль за соціальний розвиток села. І хоч Надія Григорівна тоді лише розпочинала свою трудову діяльність, проте щиро раділа успіхам.
Полюбила черкащанка подільське село, а джулинчани відповідають їй довірою. В сім’ї Осельні народилось дві дочки – Людмила і Лариса, тепер радіють двом онучкам.
З року в рік живе турботами про свою сім’ю, надією, що житимуть діти і онуки у щасливій, заможній і стабільній Україні, пов’язуючи це з розвитком самоврядування на місцях. Вкладає Надія Григорівна свою душу, знання і досвід, служить сільській громаді. Тож хай до цієї шляхетної жінки завжди вертається добро, яке дарує вона людям.
Тетяна КУЧАНСЬКА, громадський кореспондент.