Іван Троскот сільським головою у цьому селі обраний у кінці жовтня минулого року, і, здавалося б, про що він міг звітувати. За декілька місяців перебування на посаді навіть у такій за величиною територіальній громаді, як тирлівська, практично неможливо все охопити. Та ще й у таку складну, як тепер, пору.
Проблеми у селах, тим більше настільки віддалених від райцентру, як Тирлівка, були і, напевне, будуть завжди. Врахувавши це, він і підійшов до підготовки звіту по-особливому. Не вдаючись, як це буває, до цифр, які не завжди і не для всіх є зрозумілими та цікавими, він намагався конкретно розповісти, що і де робилося, а якщо ні, то чому, і що має робитися.
У звіті йшлося, що виконано хоча б такий ремонт, який можна було зробити, на дорогах, що зроблено на кладовищі, у будинку культури, бібліотеці, дитячому садку, школі. З грудня хоча лише три рази на тиждень, а все ж курсує автобус у райцентр. При цьому, він не забував дякувати за допомогу тим, хто заслуговував на подяку, водночас зауважуючи, що є стихійні сміттє - звалища, які не виникли самі собою.
Важливо і те, що тутешня громада досить небайдужа до власного майбутнього – були нарікання на співпрацю з місцевим інвестором. Відчувалося, що навіть у цьому віддаленому селі люди дедалі більше пробують відстоювати свої права. А ситуація, коли нещодавно практично всім селом стали на захист свого односельчанина Сергія Олійника, який, працюючи у поліції в Києві, потрапив за грати, взагалі стала індикатором її патріотизму. Бо хто, як не вони, мали знати краще, що їхній земляк на таке покарання не заслуговує.
З усього відчувалося, що пріоритетом у діяльності сільського голови є, як і повинно бути, покращення життя і добробуту односельчан. На фоні всього виступи директора школи Юлії Марущак та ще деякі можна вважати навіть надміру емоційними, бо не все й одразу можна охопити.
Тому сільський голова щодо порушених у них проблем і не заперечував, що теж можна вважати доброю ознакою того, що вони вирішуватимуться. Підтвердженням цьому було побажання, щоб сільський голова, директор школи не звинувачували один одного, а навпаки – поважали. Тільки у такому випадку усе вирішуватиметься.
Звітували завідуючі будинком культури, ФАПом, дитячим садком. Проблем не приховували, але все ж головним було те, що відстежувалася їхня співпраця. Неабияк цікавили тирлівську громаду питання реформування, децентралізації, пропонувалося створити ініціативну групу по їх вивченню. Тирлівчани також проти, щоб продавалася земля.
Підбиваючи підсумки, Микола Грабчак відзначив: у цьому випадку сільського голову варто тільки підтримувати у його починаннях і намірах. А вирішення проблеми опалення ФАПу ним взято на особистий контроль. Ліквідованими будуть і проблеми з постачанням води у школу.
Якщо аналізувати усі виступи, то чи не найбільш цінним у них є те, що ініціатива щодо вирішення тих чи інших проблем відстежувалася з низів.
Збори в цілому, що теж є гарною ознакою, пройшли організовано. Присутні проголосували за збір податків на засадах добровільного самооподаткування в сумі 15 грн.
із двору. Звіт сільського голови про його діяльність було прийнято до відома, проект рішення з доповненнями – за основу.
Сільський голова обіцяв працювати на благо громади і далі. І у цьому можна не сумніватися. Якщо є гарний початок, то і продовження буде.
Павло КУШПЕЛА.