Христос Воскрес!
Свята Церква прославляє Воскресіння Христове в усі неділі церковного року. Але в день Святої Пасхи наші серця наповнюються особливою радістю, тому що пасхальна подія є головною і основною в житті кожного православного християнина. Воскресіння Христове впевнює нас в тому, що існує вічне життя.
Сьогодні й напередодні кожної неділі ми співаємо: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімось Святому Господу Ісусу». Ми бачимо Воскресіння Христове очима нашої віри, ми відчуваємо його нашим серцем. І не тільки очима віри ми бачимо Воскреслого Господа, але й очима апостолів, жон-мироносиць і тих послідовників Господа, які були з Воскреслим Христом віч-на-віч, розмовляли з Ним, приймали з Його рук їжу, доторкалися до Нього.
Через тих, хто безпосередньо бачив Воскреслого Христа, Господь залишив нам засвідчення істини Свого Воскресіння. Будучи «очевидцями» (Лк. 1, 2), апостоли записали в Євангеліях та Посланнях про явлення Воскреслого Господа. І ця радість споглядання Христового Воскресіння через їхні писання й свідчення Церкви дійшла і до нас.
Як же було сприйнято вістку про те, що Ісус Христос Воскрес із мертвих? Про Воскресіння Христове першими дізналися жони-мироносиці, їм явився Воскреслий Христос, і вони з трепетом і радістю в серці, що Господь Воскрес, побігли до апостолів. А в цей час апостоли ще перебували у стані збентеження і скорботи. Почувши про Воскресіння Христове, здивовані цією звісткою, апостоли Петро та Іоанн поспішили до гробу. Вони ввійшли до гробу і побачили самі лише покривала та згорнуту окремо хустку, що була на голові Спасителя, коли Його поховали. Як оповідає євангеліст Лука, Петро та Іоан верталися, «дивуючися з того, що сталося» (Лк. 24, 12), роздумуючи, чи дійсно Христос Воскрес?
«Воскрес Христос», – сказала первосвященикам і книжникам іудейська сторожа, яку ті приставили до Господнього Гробу. А вони, почувши про Воскресіння Христове, дали воїнам чимало грошей і навчили їх поширювати чутку, ніби ученики вночі вкрали тіло Ісуса (див.: Мф.
28, 11-15).
Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю (що Він воскрес)», – твердив ап. Фома, (Ін. 20, 25).
«Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль» (Лк. 24, 21), – міркували Лука і Клеопа по дорозі до Еммауса, не знаючи, що йдуть поруч із Воскреслим Христом.
Так неоднозначно сприймалася вість про Воскресіння Христове.
Та вже на другий і в наступні дні, а для ап. Фоми – на восьмий день, коли Воскреслий Христос почав являтися апостолам, радість про Воскреслого Господа і віра в Його Воскресіння почали заповнювати душі учеників Христових.
Він Воскрес! Це була радість, вища від усякої іншої радості. Минули дні страждань і вагань, скорботи і сліз.
Настала повна, довершена радість, та радість, про яку провіщав Господь: «Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Ін. 16, 22). І ця радість стала вірою мільйонів людських сердець.
Один старогрецький язичницький письменник порівнював земне життя людське з в’язницею, де людина переживає тільки горе, страждання і сльози. Воскресіння Христове відкрило нам нову сторінку в житті людини. Ми знаємо, що земне життя – це не в’язниця, а початок того вічного блаженства, заради якого Син Божий сходив на землю і за яке Він постраждав і вмер на землі. Земне життя –це благословенне Господом поле, на якому росте пшениця, що дозріває для вічного життя. В земному житті людина виконує свій обов’язок, коли, духовно вдосконалюючись, вона невтомно працює на благо сім’ї, на благо людей, на благо своєї країни. Така праця дає людині немало радості. Наш християнський обов’язок – сердечною молитвою і чесною працею сприяти дальшому розквіту нашої землі.
У нинішній час особливо важким є гріх корупції, коли сотні наших співгромадян пожертвували і жертвують своїм життям за свободу і незалежність України, десятки тисяч живуть у вигнанні, сотні тисяч перебувають у місцях ведення бойових дій, мільйони виявляють свою жертовність, віддаючи часом останнє для підтримки захисників Вітчизни та потребуючих. Той, хто навіть у цих умовах дозволяє собі брати участь у корупції, уподібнюється Іуді Іскаріоту.
Бо Іуда за гроші продав Спасителя, а ці за гроші та матеріальні блага зраджують рідну землю та своїх співвітчизників. Відплата таким буде така ж, як і для Іуди – ганьба і вічне осудження.
Тому закликаю вас самих у жодному разі не брати участь у корупційних діяннях та викривати тих, хто їх чинить.
Корупціонерів же закликаю до покаяння і виправлення, бо якщо людський закон і не завжди карає злочинців вчасно та належним чином, то Бог, як нелицемірний Суддя, обов’язково достойно відплатить нерозкаяним корупціонерам і Його праведного осудження ніхто з них не уникне.
У ці пасхальні дні, в дні свята Перемоги життя над смертю ми знову звертаємося до всіх християн, до наших зарубіжних співвітчизників, до всіх людей доброї волі із закликом об’єднати наші зусилля, щоб усіма можливими засобами припинити корупцію та війну на Сході України. В ім’я людей, які поклали своє життя на вівтар Перемоги у всіх війнах, ми закликаємо врятувати людство від загибелі і сприяти встановленню на Україні та усій землі справедливого миру.
У ці радісні дні сердечно вітаю вас, улюблені брати і сестри, зі святом Святої Пасхи і молитовно бажаю, щоб Воскреслий Христос зміцнив наші духовні й тілесні сили та дарував усім нам благодатну допомогу на добрі діла.
Підносячи молитви Господу нашому Ісусу Христу, будемо просити Його, щоб Він благословив Вітчизну нашу, послав людству духовне оновлення, дарував людям Своїм мир і благоденство, бо Йому належить честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос Воскрес!
Ростислав ПРОЦАНІН, Благочинний Української православної церкви Київського патріархату, протоієрей.
вранці -2…-4° 
