На знімку: директор Серединської школи Людмила Володимирівна Кравченко розповідає Василю Степановичу Бондаренку (на знімку в центрі) про заміну вікон і допомогу спонсорів, один із яких – Олександр Федорович Кавун
Наприклад, у Серединці дитячий садок відкрився не так давно, і роботи у ньому ще непочатий край, але приємно було разом із заступником голови районної ради В.С. Бондаренком зайти на його територію. Кошти у цьому селі рахують, мабуть, так само, як і у кожній територіальній громаді, заощаджуючи кожну копійку. I все ж за підтримки місцевого сільгосппідприємства, яке очолює О.Ф. Кавун, торік біля цієї дошкільної установи з’явився типо вий паркан. Ще один із спонсорів – М.І. Кучер – посприяв, щоб біля нього були гарні воро та.
До проблеми опалювання творчо підійшов сільський голова М.В. Швабський. Випробувавши спочатку інфрачервоні обігрівачі у сільській раді, встановив їх тепер ще й у одній із дитячих кімнат площею 50 м2. I вихователі, як і вихованці, задоволені. Тепер мріють, щоб поміняти і вікна – стало б ще тепліше.
Тож настільки продуманий підхід до вирішення найактуальніших проблем не залишає сумніву, що зуміють відремонтувати у цьому дитячому садку і дах, і меблі та поступово придбають все необхідне.
Дуже багато робиться і у Серединській школі. Тільки вікон поміняно вже 66. Половину вставлено за рахунок місцевого сільгосппідприємства, половину – за кошти держави. Допомагали також приватні підприємці. А щодо внутрішньошкільних вбиралень, то їх було обладнано ще декілька років тому.
Належне потрібно віддати і колективу цієї школи – дуже багато тут робиться власними силами. А от шкільного автобуса як виглядали, так і виглядають.
Щодо сільського будинку культури, то зробити ремонт власними силами вже не так просто. Але дах відремонтували, щоб не протікав, самостійно.
Належне потрібно віддати О.Ф. Кавуну ще й за те, що, очолюване ним товариство, яке є основною бюджетонаповнюючою організа цією, своєчасно сплачує всі податки, орендну плату за користування землею.
Діяти на випередження, залучившись підтримкою спонсорів, намагаються і в Тернівці. Дещо навіть вдається. Проте сільський голова М.Г. Кузик через те має тепер навіть певні проблеми. Обладнали, наприклад, вбиральні у школі, а за матеріали він так і не може розрахуватися, бо через казначейство затримка з коштами. А тут ще вкрай гостро постає проблема заміни вікон у школі, ремонту у залі для глядачів у будинку культури.
Ситуація ж у дитячому садку цього села заслуговує на те, щоб досвід енергозбереження перейняли інші. Тут взагалі щоразу з’являється щось нове. От і вір після побаченого, що через нестачу коштів не можна, нібито, нічого зробити.
А от ситуацію у сусідній Серебрії взагалі важко зрозуміти. Ціле сміттєзвалище з’явилося тут з-під снігу не де-небудь, а в самому центрі села, перед входом у бібліотеку.
Невже всі вже настільки тут збайдужіли, що миряться з цим? Мабуть, не держава винна і в тому, що руйнується майданчик на вході у бібліотеку, на який ступають, якщо вірити записам, 375 читачів.
Адже, щоб цю проблему зняти, достатньо було б якийсь мішок цементу, і за 2-3 години з усім справилася б навіть одна людина.
Сумне враження і від ферми у цьому селі, хоч є ще й добротні приміщення. Директор ПП «Зоря» С.М. Кошелєв мову вів про те, що майно вже викупили, але є воно ще і розпайоване, тож так і не доведено цю справу до кінця, хоч мають намір розвивати тваринництво. Худоба на цій фермі ще є, але, щоб її прогодувати, не мають навіть соломи – возять аж із Сумівки.
Тривогу вчителів у Серебрійській школі, у якій тільки 32 учні, можна зрозуміти – всі хвилюються, чи її не закриють.
Але якщо у цьому селі і надалі буде коїтися те, що коїться тепер, то не забариться та пора, коли учні самі підуть у якусь іншу, як вже восьмеро із села Костюківки Теплицького району перейшли у Серединську школу.
Інвестор у селі з’явився, і нібито навіть із благородними намірами щось зробити. От тільки чи буде з ким, адже переміни на краще повільно ідуть, а то і взагалі їх не помітно.
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
