Як жителі мікрорайону, так і міський голова М.І. Кольченко, дуже добре розуміли, що аж ніяк не по-господарськи буде так просто віддати будівлю, щоб її роздерибанили.
Тому, орієнтуючись на ініціативу громади, міською радою було підготовлено відповідне подання, і будинок культури з Фонду майна передано їй.
Адже мікрорайон цей чималий: тільки виборців більше двох тисяч, до півтори сотні дітей, недалеко друга міська школа, десь та повинні вони збиратися, проводити дозвілля.
На жаль, щоб підготувати відповідну базу для занять після опустошення будинку культури, вже було до чого докласти рук і коштів. Розпочали з того, що виселили з будівлі підприємця, який орендував фойє, призначили завідуючу, художньо го керівника. Після того, як на сесії міської ради затвердили рішення про виділення 174 тисяч гривень на ремонт, працівники «Бершадьбуду» виконали чималий обсяг ремонтних робіт. А оскільки спочатку було видно, що справа зрушила з місця у потрібному напрямку, навіть незважаючи на скруту з бюджетом, спромоглися ще і на ставку баяніста, художнього керівника.
На сесії затвердили також рішення, щоб був ще і керівник духового оркестру. За інструментами, запевнив М.І. Кольченко, справа не стане, тим більше, що обіцяв посприяти у цьому і керівник АТП 10527 В.Л. Менюк.
Охочих чимось зайнятися, як серед молоді, так і серед людей поважного віку, вистачає. Тільки-но хлопці виявили бажання займатися армрестлінгом, міська рада тут же подбала про працевлаштування на посаду тренера Д.Ф. Кокарчі, відомого вже у районі спортсмена та ще й з відповідною освітою. А з’явив ся тренер – звідусіль почали звозити тренажери, необхідні для занять спортом знаряддя. І Михайло Іванович обіцяв, що гроші у спорт міською радою вкладатимуться щороку.
Не варто дорікати міському голові, що вкладає кошти у цей мікрорайон, тому що сам там проживає. Тільки за останні роки міською радою створено до півтора десятка ігрових майданчиків по всьому місту. Якщо районний будинок культури фінансується з районного бюджету, до того ж неподалік від нього до послуг жителів ще і кінотеатр, то чому б тоді міській раді не профінансувати витрати на утримання ще і міського будинку культури? Тим більше, що таку ж роботу планується провести і на Жорняках. Населення скрізь повинно відчувати: про людей не забули, про них дбають.
Днями у міському будинку культури відбулася зустріч міського голови з його працівниками, представниками ініціативної групи жителів мікрорайону, на якій Михайло Іванович обіцяв підвести у заклад ще і воду, обладнати душову кімнату, санвузол, а щоб робота вирувала цілий рік, змонтувати ще й електроопалення.
Чотири місяці тривав ремонт, зроблено багато, в тому числі і силами самих працівників будинку культури. Його завідуюча Н.М. Андрійчук розповідала, що вже діють танцювальний і гурток художнього читання. Ось-ось запрацюють гуртки в’язання і вишивання Є.І. Літвін та по вишиванню стрічками – О.В. Мартинової.
Присутні дякували міському голові, депутатам міської ради, Г.В. Бабченку за підтримку їхньої ініціативи щодо відродження цього осередку культури. Відомий бджоляр А.П. Потапчук навіть обіцяв виділяти призи переможцям у змаганнях.
Тим часом М.І. Кольченко обіцяв відродити тут музей історії цукрозаводу, бібліотеку. Будинок культури, за його словами, як і мікрорайон, – це святе, у його будівництво вкладена неабияка праця батьків і дідів, тому відродити його потрібно обов’язково.
Початок вже є.
У цій історії зрозуміло нібито все, як і те, що тягнуться до осередку культури люди. Незрозуміло тільки одне: чому стільки років за це ніхто не брався?
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
