У центральній частині цього дійсно курортного села, яке розкинулося на самому березі Південного Бугу, у добротному стані практично всі будівлі соціальної сфери – будинок культури, школа, ФАП, церква, є дві торговельні точки і навіть банкетна зала.
У свій час під неї віддали приміщення, яке пустувало, і, як виявилося, воно не тільки збереглося, а й неабияк стало у нагоді.
Ще однією особливістю села є те, що більшість керівників у підрозділах ще зовсім молодого віку. Базове сільгосппідприємство, наприклад, очолює С.С. Царюк, директор школи – Н.Ф. Сорокопуд, завідуюча дитячим садком – І.І. Терінчик, директор сільського будинку культури – С.В. Гаврилюк, яка навіть залишила посаду бухгалтера сільради, щоб тільки займатися улюбленою справою.
Мабуть, не останню роль у цьому відіграла Л.В. Юхименко, яка першого липня відзначила двадцятип’ятиріччя на посаді сільського голови. Саме завдяки тому, що всі ці роки непогано працювала з людьми, на прийом громадян, запланований на 4 липня, не з’явився ніхто.
Новизною, нехай навіть у чомусь зовсім незначному, мало не на кожному кроці, як і чистотою, зустрів гостей з району (на знімку) дитячий садок. Значний обсяг ремонтних робіт за 50 тисяч гривень, виділених владою, виконано і в будинку культури.
На полях базового господарства настрою нікому не додавало те, що через засуху не буде очікуваного урожаю.
Жнива, за словами директора ПП С.С. Царюка, можна було завершити вже через п’ять днів.
Проблем у селах, звичайно, є чимало, і ніхто цього не заперечує. Але якби в Кошаринцях нічого не робилося, то від села могло б вже нічого не залишитися. Натомість громада вже навіть готується до газифікації села. Голова райдержадміністрації Олександр Снігур поінформував, що у найближчі роки буде газифіковано ще декілька сіл. А нинішньої осені блакитний факел планують запалити і на розподільчій станції у райцентрі.
Отже, зробити можна все, варто тільки повірити в себе і свої сили. Резерви для цього знайдуться також. Але все залежить ще і від людей.
Годилося б тільки підтримати владу, яка взялася, здавалося б, за нездійсненне і вже є зрушення. А щодо Кошаринець, то село теж могло б не зберегтися у такому, як є, стані, якби не підтримка влади. І в цьому селі, здається, це добре розуміють.
Павло КУШПЕЛА
вранці -2…-4° 
