Сучасна техніка – основа жнив

Абсолютно спокійними, а це можна було сприймати як впевненість у своїх силах, були і комбайнери В.В. Бондарчук, А.А. Каратнюк, І.В. Шевчук, Р.А. Ужвак, В.В. Громлюк, Б.М. Корчак, О.А. Лукашенко і Ю.Г. Загороднюк. А весь секрет, як виявилося, полягав у якісних характеристиках та показниках продуктивності комбайнів – двох «Кейсів» і двох «Нью-Холендів».

Як би здивувалися жниварі, які працювали тут якийсь десяток років тому, якби дізналися, що у птахокомбінаті озимий ячмінь у цьому році почали молотити одного дня приблизно о десятій годині ранку, а одразу ж після обідньої пори 57 гектарів поля вже були звільненими від нього, і техніка повернулася у бригаду. Та ще й молотити було що, хоч урожайність виявилася все-таки нижчою від минулорічної через засуху.

До технічного переоснащення у цьому господарстві з року в рік взагалі особливе ставлення. Наприклад, «Нью-Холенди» на світовому ринку утримують першість вже не один рік, а у птахокомбінат придбали вже другий такий комбайн.

Якщо у цьому механізованому загоні ще донедавна було до чотирьох десятків механізаторів, то тепер їх лише 25, і з них половина зайняті, як тут прийнято казати, на процесі, тобто обслуговують цехи, де вирощуються бройлери.

Хоч обсяги польових робіт не зменшуються, витісняє робочу силу сучасна техніка. Але без роботи вивільнені кадри не залишаються – їх направляють в інші виробничі підрозділи.

Щодо технічного обслуговування згадуваної техніки, то цим займаються спеціалісти, яких викликають з сервісних центрів – вони ж навчають тих, хто на ній працюватиме. Якщо раніше навіть нові "Дони-1500" тривалий час доводилося готувати до жнив, то, придбавши зернозбиральну техніку імпортного виробництва, тут практично позбулися цієї процедури.
– Супер, – мало не в один голос, по-сучасному, відгукувалися про нові комбайни ті, хто на них жнивує. І нехай он як недолюблює дехто це слово, в цьому випадку висловлювання є досить доречним.

Неабияким стимулом до праці є, мабуть, і немала тут заробітна плата комбайнерів.

Кому б не хотілося добре заробити, працюючи на такому комбайні, розповідав В.І. Цимбал, коли за тонну намолоченого зерна платять 3,37 гривні. Один тільки бункер вміщує його 8,7 тонни, а вивантажувати їх, якщо добрий урожай, доводиться дуже часто. А щоб комбайни не простоювали у полі, до наявних КамАЗів, якими відвозили зерно, докупили ще два з нарощеними бортами. От і матимуть економію пального, зменшивши кількість рейсів на тік.

Цікаво, що з ким би не заходила про це мова, всі були єдиної думки: основним ініціатором настільки продуманого переоснащення є не хтось інший, як особисто голова правління цього підприємства, депутат районної ради І.І. Андрушко. Кажуть, не буває такого дня, щоб він не навідався у поле, от і бачить де чого не вистачає і як цьому зарадити. Наприклад, навіть у плані хімізації сільськогосподарського виробництва тут випередили багатьох. Придбавши суперсучасний обприскувач з тридцятиметровою шириною захвату, почали вносити хімічні препарати на площі тисячу гектарів всього за три дні. А враховуючи високий кліренс цього обприскувача, почали здійснювати з його допомогою ще й десикації, що обходиться значно дешевше, якщо робити це авіацією. Причому, умови праці на цій техніці такі, що зовсім не виникає проблем з кадрами, які на ній згодні працювати.

Не можна не згадати в гарячу жнивну пору ще й про таке – якщо в інших господарствах через неякісні пальне, мастила, навіть посеред жнив виходили з ладу двигуни, то тут убезпечують себе від цього, працюючи з надійними відомими партнерами. Вражає на території мехзагону і повсюдний порядок, навіть закрадається підозра, що його тут підтримує спеціальна ланка працюючих. Насправді ж, у підпорядкуванні В.І. Цимбала тільки слюсар, коваль і зварювальник. А порядок підтримується завдяки тому, що за механізаторами закріпили не тільки по декілька одиниць техніки, а й територію, на якій вона зберігається. Впевнені тутешні жниварі у своїх можливостях ще й тому, що надійно працюють в господарстві всі сушильні механізми, вистачає складів.

Павло КУШПЕЛА