На знімку: голова райдержадміністрації Олександр Федорович Снігур (в центрі) зустрівся з працівниками насіннєвого заводу місцевого сільгосптовариства «Надбужжя плюс» та його керівником Олександром Івановичем Годою.
На подвір’ї Чернятської школи гостей зустріла її директор В.І. Чаленко. Розрахована школа на 480 учнів, та, на жаль, у її стінах тепер їх тільки 108.
Це один з кращих на сьогодні освітянських закладів району. Внутрішні санвузли, за сприянням інвестора, у ній обладнали ще два роки тому.
Нині її також газифіковано.
Була проблема із заміною вікон на металопластикові, але і вона вже зрушила з місця.
Троє вікон при сприянні місцевого господарства поміняли батьки учнів, ще на двоє виділив кошти районний відділ освіти.
Головою райдержадміністрації було запропоновано заготовити яблука, які постійно повинні бути з початком навчального року у кожній шкільній їдальні, якщо навіть доведеться зробити це силами старшокласників.
Приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини у цьому селі теж на славу. Тільки хороші відгуки можна було почути і про роботу персоналу, зокрема завідуючої Т.Ф. Канюки. А от самостійно вирішити проблему з опаленням самим медикам не під силу.
Потребує ремонту і прекрасне приміщення дитячого садка. О.Г. Шаргородська, виконуюча обов’язки завідуючої, розповідала про те, що все можливе в силах її колективу, вони роблять. Але без суттєвої допомоги вже не обійтися.
Давно потребує матеріальної підтримки і сільський будинок культури. При ньому навіть діє духовий оркестр під керівництвом П.Т. Усатюка.
Побувавши на об’єктах соціально-культурної сфери, а також у деяких виробничих у цьому селі, несправедливо було б не згадати колишнього керівника чернятського господарства Г.Н. Горбатюка, при головуванні якого було чимало побудовано. Тож здавалося б, тільки підтримувати ці об’єкти потрібно тепер у належному стані. На жаль, то в одному, то в іншому місці, у декого складалося враження, що і на це вже ми або ж неспроможні, або як і робимо щось, то з великими потугами.
В той же час навіть на території даної громади є докази того, що вирішення багатьох проблем надто залежить від керівника того чи іншого об’єкта, на яких побували. Приклад тому Хмарівська ЗОШ І-ІІ ступенів, де вже довгий час директором М.Т. Дудник.
Cерце радіє, коли потрапляєш у такі заклади.
У ній і прекрасний спортзал, і в класи приємно зайти. У деяких, в тому числі і малокомплектних школах, ціла проблема, як їх обігріти, а у Хмарівській років з дванадцять функціонує ще й теплиця.
Якщо в багатьох проблемою є обладнати санвузол у готовому приміщенні, то в Хмарівській повним ходом мурують стіни додаткової прибудови, щоб мати такий санвузол і в себе.
Робиться це, зрозуміло, при підтримці інвестора, сільської ради, але ініціатива все-таки виходить з школи.
Виховний процес у ній, хоч вона і в бригадному селі, теж на рівні.
Тож під час відвідування цього навчального закладу гості не могли не згадати ще й про таке: той, хто хоче щось зробити, обов’язково знайде резерви і зробить, а хто не хоче, чи не вміє – шукає шляхи виправдання. Однією з найпоширеніших причин є безгрошів’я. Ніби Хмарівська школа фінансувалася якось по-особливому.
Відвідав голова райдерж - адміністрації разом з командою фахівців і інші об’єкти.
Зокрема, тік і насіннєвий завод, свиноферму місцевого господарства «Надбужжя Плюс», де спілкувалися з людьми. Окремі розпорядження, зауваження на адресу місцевих керівників висловлювалися на місцях, вирішення деяких проблем було також взято на контроль.
Після всього представниками з району було проведено прийом громадян з їхніми скаргами та пропозиціями.
Найбільше їх стосувалося оплати за орендовані земельні паї та укладання на це договорів.
В цілому можна було зробити висновок, що на території даної громади чимало вже зроблено і робиться, але щоб все, як кажуть, ставало на свої місця, щоб тут панували ділова атмосфера і спокій, зробити потрібно ще дуже багато.
Павло КУШПЕЛА