На знімку: працівники терапевтичного відділення ЦРЛ.
Кожний хворий – окрема історія, особливий перебіг хвороби. Багато лікується ветеранів, яким потрібна особлива увага, турбота, такт і терпіння. Хворі довіряють лікарям-терапевтам найдорожче, вони вірять, що саме тут допоможуть здолати недугу.
У цьому році терапевтичне відділення Бершадської ЦРЛ визнано кращим за підсумками роботи. Вони кращі не лише за показниками, але й за технічним оновленням, за естетичним виглядом. Атмосфера, яка тут панує, вже сама ліки – бо доброзичливість, милосердність, непідробне бажання перейматися болем пацієнтів лікують хворих на рівні з уколами і таблетками. Психологи стверджують, що саме в терапії психологічна міць і культура лікаря – об’єктивний важіль у лікувальному процесі.
Справді, поважати кожного хворого та його близьких – справа нелегка, а велика робота розуму й серця. Хоча зовнішня повага – то пусте, потрібні благородна сміливість у поєднанні зі знаннями, мудрою обережністю та спостережливістю.
У терапевтичному відділенні ЦРЛ велику увагу приділяють післядипломній освіті, щоб лікарі та медсестри завжди були на висоті знань, бо без цього не може бути прогресу. Систематичні навчання проводять для середніх медичних працівників. Цим в основному займається старша медична сестра Ніна Василівна Ярошепта – людина досвідчена, вимоглива, можна сказати вона завжди тримає руку на пульсі. Середній медичний персонал завжди обізнаний із новинками медичної науки та практики. В терапії живе якась особлива колегіальність між медсестрами і лікарями та взаємне шанобливе ставлення до праці кожного, хто тут працює.
Лікарі відділення, хоч за віком молоді – усі справжнісінькі корифеї. Завідуюча відділенням Тетяна Вадимівна Залецька очолює його з 2007 року. Людина надзвичайно толерантна, врівноважена, несе в собі доброту, ніжність, тепло і добро – і все це для пацієнтів, колег, підлеглих. Здається від допитливого, уважного погляду лікаря-ординатора Вікторії Іванівни Павліченко не сховається жоден симптом чи синдром підступної хвороби. Впевнений, сміливий, замислений лікарординатор Володимир Васильович Гонтарук, який має найбільший досвід роботи в цьому відділенні, тож мудрість і професіоналізм дають свої плоди у лікуванні хворих. Працює у терапевтичному відділенні і зовсім молоденька лікарка Ольга Степанівна Заболотна. Їй можна позаздрити, адже досвіду набуває в чудовому колективі, поряд надійні старші колеги, які порадять, поділяться власним досвідом. В даний час практичного досвіду набуває лікар-інтерн Алла Григорівна Шевчук, в бершадських терапевтів є чому повчитися.
У відділенні і лікар, і медсестра, і молодша медсестра – особистість. Тут практично немає плинності кадрів, а люди, які працюють, віддані своєму відділенню, як рідній домівці.
Як стверджував М.І. Пирогов «Учитися бути лікарем – дорівнює потребі вчитися бути людиною».
Кожного дня, незважаючи на стаж, справжній лікар зобов’я - заний навчатися, бути лікарем. У терапевтичному відділенні цей афоризм взято на озброєння. Мені здається, що для всіх працівників він став девізом життя і діяльності. Тому і не міліє потік подяк від пацієнтів, які повернули собі здоров’я, а то і життя, на їхню адресу
вранці -2…-4° 
