Не прибутком єдиним опікуються у ТОВ «Надбужжя Плюс»

А вологи он як потребує озимина на 800 гектарах, на 300 – соняшник і на такій же площі льон, на 150 – соя і на 650 – кукурудза. Причому, посіви в основному в гарному стані.
Всі культури, як і передбачалося технологіями, підживлено мінеральними добривами, прагнуть не відставати і у плані хімічного захисту рослин. Інвестор не тільки не шкодує на все це коштів, а ще й виділяє їх на впровадження нового, на проведення дослідів. Наприклад, у цьому році тут випробовують на озимій пшениці, ячменеві і соняшнику стимулятор росту рослин – фітоцид, що є своєрідним кроком у пошуках шляхів нарощування продуктивності гектара.
А от щодо самої стратегії виживання, чим тепер переймаються у кожному господарстві, то на цю тему, відвідавши Чернятку, справедливо буде повести мову більш детально. У даному напрямку тут почали працювати одними з перших ще у пору, коли в сільськогосподарському виробництві могло бути усе гаразд. Наприклад, за вирощування льону взялися не тільки тому, що він хороший попередник під озимі, а ще й тому, що вже у вересні, коли на пшеницю ціни ще, як правило, не складаються, льон легко реалізується. Та ще й з цінами на нього ніколи не виникало непорозумінь. Відколи перестали сіяти горох, зменшили площі багаторічних трав, кращого попередника під озимі, як ця культура, годі й шукати. Та ще й технологія його вирощування не така вже й вибаглива.
Орієнтуючись на перспективу, що теж можна розцінювати як крок на виживання, в господарстві змонтували газову зерносушарку. Хоч разом з підведенням голубого палива це обійдеться до 800 тисяч гривень, вона, бе - зумовно, себе виправдає.
Тож інженерна служба, очолювана В.В. Пастухом, а також енергетики, яких очолює О.М. Макарчук, прагнуть діяти у ногу з часом не тільки в цьому плані. На насіннєвому заводі, наприклад, встановили нову зерноочисну машину "Алмаз". Вона пневматична і не травмуватиме зерно, тому покращиться якість насіннєвого матеріалу.
Здавалося б, яку віддачу можна мати від гірчиці. А от у Чернятці, вирощуючи її на ста гектарах, вважають, що це високорентабельна культура. Та ще й неабиякий попередник під озимину.
Щоб іти в ногу з технологіями, планомірно здійснюється оновлення технічного арсеналу. Замінивши раніше зернові сівалки, у цьому році мають намір придбати ще дві для посіву соняшнику і кукурудзи.
А взагалі, у цьому господарстві, де 2750 гектарів землі, достатньо техніки не тільки для обробітку, а й збирання врожаю та його перевезення, доробки.
Незважаючи на технічний прогрес, А.В. Пешко постійно дає настанови місцевим керівникам, щоб не зменшували кількість працюючих. Саме з цією метою утримують свиноферму і механізований загін у Хмарівці, хоч давно вже можна було б сконцентрувати як поголів'я худоби, так і техніку в Чернятці.
А з приводу того, чому ситуація в бригадному селі дещо напруженіша, дають таке пояснення: що яким би не було дерево, центральна гілка завжди товстіша, ніж другорядні. Однак керівництво ТОВ "Надбужжя плюс" робить все від нього можливе на даний момент, щоб підтримати і це село. Наприклад, маючи насіннєвий завод і відповідну базу біля нього, давно вже можна було б забрати з Хмарівки зерносклад. Але цього не роблять, щоб і хмарівчани мали хоч якусь роботу. Та й приміщення збережеться.
Своєрідний підхід у Чернятці і до ведення твариництва. Жаль, звичайно, що немає тут вже великої рогатої худоби, проте є племзавод по вирощуванню молодняка свиней. Тільки за один день, коли готувався цей матеріал, реалізували 40 поросят, і попит на них не спадає.
Економічну вигоду підрахувати не важко, адже від однієї свиноматки за один опорос отримують 11 поросят.
Всього ж основних свиноматок тут 140. А якщо рахувати ще й другий опорос за рік?
Доглядає за поголів'ям колектив, у якому, рахуючи охоронників, 11 чоловік. Є власний мінікомбікормовий завод.
Щоб були зруйнували тваринницькі приміщення, як це сталося в інших селах, що з того мали б?
Постійна вимога інвестора до спеціалістів господарства при виділенні грошей – не лише турбота про виробництво, а й про село, про ветеранів, заклади бюджетної сфери. Тому й надають тут допомогу і в упорядкуванні території громади, дитячому садку, школі, сільській медицині.
Тобто дбають не лише про прибутки.
Павло КУШПЕЛА