Симпатичне обличчя, ясні, світлі оченята, скромна усмішка – такою побачила я цю дівчинку. А вчителька Любов Михайлівна Кокоша сказала про неї теплі, щирі слова. Ця дівчинка ще в дитячому садочку «Сонечко» по-своєму сприймала красу весни, квітів. Ліля дружить з усіма дітьми в класі. В своїх віршах дівчинка пише про друзів, дякує матусі, вчителям, дирекції школи. Вона любить рідне місто, Україну.
Ліля та її друзі-однокласники зростають і виховуються в дусі краси й взаємоповаги.
Класна кімната гарно оформлена, чистота, чудові виставки творчих робіт, портрети, книги… Все це – праця вчительки, дітей, батьків.
Любов Михайлівна Кокоша працює в ЗОШ №1 30 років.
Закінчила Балтське педучилище, згодом – Одеський університет, педагогічну працю починала в школі с.
Сумівки. Вона – старший учитель, відмінник народної освіти, учитель-методист.
Добрим словом відгукнулася про директора школи Г.О.
Погончика, про своїх колег, дуже вдячна батькам дітей за співпрацю, за допомогу в оформленні класу. Її інтернаціональні переконання сприяють вихованню дітей в дусі дружби й взаємоповаги.
Саме на таких вчителях, як Любов Михайлівна, тримається наша освіта. Вони дають нам згодом поетів, письменників, вчених. Тож бажаю їй діждатись успіхів своїх вихованців, поетичних досягнень Лілії Чайкун та й інших всіх своїх вихованців. Хай зростає добрим урожаєм все красиве й корисне!
Шановні дорослі! Захищайте дітей, щоб вони ніколи не пройшли через війну та всякі катаклізми!
Хай буде мир! Хай буде сонце! Хай будуть люди на землі!
Юлія ПЕНЗЮР, громадський кореспондент.
м.
Бершадь.
вранці -2…-4° 
