За останні роки спостерігається їх зменшення. Так, у 2006 році сталося 19 випадків; 2007–12, 2008–6, 2009– 6.
Кількість випадків зменшилась, але разом з тим більше, ніж у три рази, зменшилась і кількість працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві з 10141 у 2002 році до 3088 у 2009 році.
Із зменшенням кількості працюючих кількість випадків на 1000 працюючих збільшувалась до 2006 року, і тільки з 2007 року показник травматизму почав зменшуватись. Так, у 2003-му – 2 випадки на 1000 працюючих, у 2004 – 2,3, у 2005 – 2,5, у 2006 – 3,75, у 2007 – 2,93, у 2008 – 1,74, у 2009 – 1,94.
В період з 2006 по 2009 рік найбільше нещасних випадків сталося в ТОВ «Світанок Агросвіт», СТОВ «Нива», ПП «Промінь» – по 4, ЗАТ «Зернопродукт МХП», ПСП «Еліта», ТОВ «Осіївське» – по 3.
А як відомо, там, де керівники не створюють на робочих місцях умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, а робітники не дбають про особисту безпеку, і трапляються нещасні випадки.
Сільськогосподарське виробництво було і залишається одним з найбільш травмонебезпечних виробництв у світі.
Якщо в країнах Північної Європи на 100 тис. працюючих припадає менше 2 нещасних випадків зі смертельними наслідками на рік, у Центральній Європі – близько 3, у Південній Європі – 5-6 випадків, то в Україні, яка займає передостаннє місце серед країн Східної Європи, цей показник становить 16 випадків.
Постановою КМУ від 28.04.2009 р. №413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від впровадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці» визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
За цією постановою сільськогосподарські підприємства відносяться до середнього ступеня ризику і перевіряються Держгірпромнаглядом один раз на 3 роки.
А це значить, що відтепер необхідно керівникам ще більше приділяти увагу охороні праці, а робітникам дбати про свою безпеку і здоров’я.
Ст. 14 Закону «Про охорону праці» зобов’язує працівника дбати про особисту безпеку, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства.
Звичайно, виконати вимоги цієї статті можна лише за умови, що й роботодавець виконує вимоги ст. 13 цього ж закону, де визначена відповідальність саме роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці.
Визнаючи доцільність зменшення наглядового тиску, коли щільність державного нагляду у сфері охорони праці зменшено, необхідно докласти зусиль і роботодавцям, і органам місцевого самоврядування, і профспілкам, і самим працюючим для зниження рівня травматизму.
Григорій ЧЕРЕУШЕНКО, головний спеціаліст з охорони праці управління АПР РДА.
вранці -2…-4° 
