Пісня «Ще не вмерла Україна» на музику М.Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П.Чубинського стала основою національного гімну України. Існує декілька її версій.
За свідченнями очевидців, восени 1862 року на одній з вечірок у Павла Чубинського сербські студенти, які навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню. В тій пісні згадувався цар Душан, а в приспіві були слова «срце бије и крв лије за своју слободу…».
Пісня дуже сподобалася Чубинському. Він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив. Окремі дослідники вважають, що на написання також вплинули мотиви мазурки «Єще Польска нє зґінела», яка згодом стала польським гімном.
Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. 20 жовтня того ж року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за шкідливий вплив на розум простолюду» («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в Архангельську губернію під нагляд поліції.
Вперше вірш Павла Чубинського було опубліковано у львівському журналі «Мета» у 1863 році. Він отримав широке поширення на Західній Україні, і, звичайно, не пройшов повз увагу релігійних діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського, написав музику до нього. Ноти було надруковано у 1865 році, а використовуватись як державний гімн, почав у 1917 році. Перше публічне виконання національного гімну відбулося 10 березня 1865 року.
Протягом 1917-1920 років «Ще не вмерла Україна» як єдиний державний гімн законодавчо не був затверджений, використовувалися й інші гімни. Це духовний гімн України – молитва за Україну – «Боже великий, єдиний, нам Україну храни…», написаний у 1885 році і виконується наряду із державним (музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського). Одним із національних гімнів тривалий час вважався шевченківський «Реве та стогне Дніпр широкий..» 1939-го року «Ще не вмерла Україна» затверджений гімном Карпатської України.
За час Радянського Союзу було вирішено створити окремий гімн для кожної республіки, що входили до його складу. І, звичайно, варіант «Ще не вмерла Україна» був відкинутий, щоб не викликати сепаратиських настроїв серед українців.
Потрібний був текст, в якому б стверджувалося, що Україна – держава, що входить до складу СРСР, що вона там «Між рівними рівна, між вільними вільна» та обов’язково повинна була висвітлена комуністична партія, яка веде Україну до комунізму. Це завдання виконав Павло Тичина.
Його варіант «Живи, Україно, прекрасна і сильна» став державним гімном Української РСР у період з 1949 до 1991 рік. Композитор Антон Лебединець створив музику для нього. Але цей гімн так ніколи й не здобув популярності, оскільки майже на всіх офіційних зборах лунав гімн СРСР, а не Української РСР.
15 січня 1992 року музичну редакцію Державного гімну затвердила Верховна Рада України,, що знайшло своє відображення у КонституціїУкраїни. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України», котрий запропонував президент Леонід Кучма. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний гімн Національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Перша строфа гімну, згідно з пропозицією президента, звучить «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Перший тиражований на грамплатівці запис гімну «Ще не вмерла Україна» був здійснений на Студії Columbia, США, в 1916 р. Він прозвучав у виконанні Михайла Зозуляка.
Кубанський поет і краєзнавець Іван Варавва включив до виданої в 1966 році в СРСР збірки «Пісні козаків Кубані» текст пісні «Ще не вмерла Україна», а Кубанський козачий хор виконував її як давню козацьку пісню.
1963 р. до 100-річчя українського гімну «Ще не вмерла Україна» видано серію марок, наліпок, поштових листівок із зображенням авторів гімну Павла Чубинського і Михайла Вербицького, роботи митця Миколи Бідняка.
24 серпня 1991 року Гімн вільного українського народу «Ще не вмерла Україна» перед будівлею українського парламенту першою виконала тернопільська «Заграва».
З метою належного відзначення у 2015 році 200-річчя від дня народження автора музики Державного Гімну України Михайла Вербицького та у зв’язку з 150-ою річницею першого публічного виконання національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля...», яке відбулося 10 березня 1865 року, Президентом України П.Порошенком виданоУказ від 12 січня 2015 року №6 «Про відзначення 200річчя від дня народження Михайла Вербицького та 150-ої річниці першого публічного виконання національного гімну».
Галина ІВАНЧЕНКО, головний спеціаліст відділу з питань внутрішньої політики, зв’язків з громадськими організаціями та ЗМІ апарату РДА.
вранці -2…-4° 
