Найголовніша заслуга рівноапостольного князя Володимира в тому, що він дав нашому народові безцінний скарб святої віри.
Християнська віра для нього не була чимось чужим і незнаним. Бо ще за князя Ігоря в Києві вже були християни, які навіть мали свою церкву. Християнкою була бабуся Володимира – свята княгиня Ольга, яка виховувала внука. Через ряд причин сама вона не наважилася запровадити Христову віру у своїй державі. Це зробив її внук, який не тільки сам прийняв святе Хрещення, але й охрестив увесь народ. Цим актом він зрівняв нашу державу з християнськими народами того часу. Інтереси тогочасної Русі вимагали ухвалення однієї віри – віри, яка б могла об’єднати розрізнені племена в один народ.
Князь Володимир відчував душею, що ця віра найкраще відповідає психіці і ментальності нашого народу. Вона принесла із собою і святі книги зрозумілою мовою. Як свідчать літописи, князь Володимир при хрещенні отримав ім’я Василія.
Після того, як охрестився сам, князь охрестив своїх дванадцятьох малолітніх синів у джерелі на місці, де зараз Хрещатик. За його наказом охрестився Київ та весь народ, щоб усі стали християнами: «…малі й великі, раби й свобідні, молоді й старі, бояри і прості, багаті і вбогі. І ні один чоловік не противився його благочестивому повелінню. Хрестилися, якщо хтось і не з любові, то із страху до того, хто наказав…І в одному часі вся наша земля стала славити Христа з Отцем і Святим Духом… Він навернув з блудної дороги ідолопоклонства не одного… (З «Истории русской церкви» митрополита Макарія).
Наступного року після хрещення князь приступив до будівництва церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці, яку назвали також Десятинною, бо на її утримання він призначив десятину своїх прибутків. Тією церквою започаткувалося будівництво Божих храмів у Києві і по всій Русі.
Як свідчать історичні джерела, після хрещення Володимир змінив своє попереднє життя та перейнявся євангельськими правдами милосердя і любові до ближнього.
Свої багатства обертав не тільки на державні потреби й на будову церков, але й допомогу бідним, хворим і вдовицям.
28 липня православні християни відзначають День Хрещення Київської Русі-України і одночасно День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Свято - славовича (Великого). Вважається, що саме в цей день він помер, а саме Хрещення відбулося 14 серпня (за новим стилем). Відзначають цю дату не тільки віруючі, а й люди, небайдужі до минувшини, до історії країни, її непересічних особистостей. Тож є привід перегорнути сторінки історії.
вранці -2…-4° 
