На цьому знімку, зробленому на початку 80-их років минулого століття, зображено колектив Бершадської міської міжрайонної станції переливання крові (нині відділення заготівлі і трансфузіології крові).
Олексій Якович Дробінчук – завідувач відділення заготівлі і трансфузіології крові, ось уже 33 роки працює на цій посаді. Знана людина не тільки у нашому районі, а й далеко за його межами. Про книгу «Лікарі» та ситуацію, яка склалася: – Сама книга заслуговує хороших відгуків, гарне видання розраховане на широку аудиторію, маса цікавої інформації та різних ілюстрацій. Але...
Раніше часто вживалося поняття «великого або малого» відділення, а сьогодні виходить так, що відділення переливання крові зовсім не існує. Хоча, кажучи з великою повагою про хірургічне, пологове, інфекційне, терапевтичне, дитяче відділення, не можна не зауважити, що жодне з них без відділення переливання крові, препаратів та компонентів крові практично існувати не може. Адже при всій професійності і майстерності лікарів забезпечити повноцінне лікування ургентних (що вимагають невідкладного втручання) випадків, практично неможливо.
О.Я. Дробінчук: – Залишається незрозумілим, як для мене самого, так і для працівників, які колись і зараз трудяться тут, чому забули про відділення, яке фактично всім потребуючим дає можливість на життя. Невже не можна було згадати про людей, які працювали тут і які заслуговують на повагу та гарну пам’ять про них? Чому так трапилося?
Образливо керівникові за свій колектив, болить, адже всі вони, як одна велика сім’я.
Пам’ятають і тих, кого вже немає серед них, –Івана Ганського, Берту Капелюшник, Івана Куковіцу – вони були першозасновниками, своїми зусиллями та наполегливістю творили історію служби крові.
У далекому 1978 році, а саме 29 грудня, було ухвалено організувати Бершадську міську міжрайонну станцію переливання крові. Згідно з вимогами цивільної оборони така станція повинна розміщуватися поза межами міста. Тож було вирішено відкрити її у Бирлівці, де вона розміщується і сьогодні. Варто зазначити, що не у кожній області були такі філіали служби крові, ця ж станція слугувала дублером Вінницької обласної станції переливання крові.
Обслуговувала п’ять районів: Теплицький, Чечельницький, Тростянецький, Піщанський та Бершадський. Сповна виконувала служба крові планове завдання, яке ставилося перед нею на рік, – майже дев’ять тисяч донорів. Заготовляли до трьох тонн цільної крові. Станція була і виробником, переробляючи кров, випускали компоненти і препарати крові, забезпечуючи Бершадський та згадані райони трансфузійною допомогою. За складеними графіками група спеціалістів зі станції виїжджала у ці райони на дні донора. Існує навіть рекорд, який зареєстрований сьогодні вже відділенням, – у Ладижині за один день донора здали кров 550 чоловік.
Усім, що було і вироблялося на станції, прилеглі райони були забезпечені повністю, а те, що не вироблялося на місці, доставлялося з обласної станції переливання крові.
На Бершадській ММСПК функціонували відділення: донорське, заготівлі, стандартних сироваток, операційне, ліофільного висушування плазми, клінічна лабораторія.
Відділення мали своїх завідуючих. Крім того, згодом була відкрита СНІД-лабораторія. Всі обстеження заготовленої крові проводилися на місці, в Бершаді. При закладі була спеціальна техніка, транспорт для забору крові на виїздах, транспорт для обслуговування. Працювало близько п’ятдесяти чоловік. Крім лікарів та медичного персоналу, працювали лаборанти, інженер, техніки, водії. Заклад на сто відсотків виконував поставлені завдання, завжди був у когорті кращих.
Після реорганізації служби крові, яку проведено у 1998 році, залишилося лише відділення заготівлі і трансфузіології крові. Подібні, до недавнього часу (у деяких районах замість відділень створено кабінети переливання крові), були у кожному районі. Скорочено штат майже у п’ять разів.
Сьогодні роботу відділення забезпечують шість працівників, які тримають заклад, як і колись, на високу рівні.
Віддані своїй роботі Я.О. Дробінчук – завідуючий відділенням, Л.М. Загарій – старша медсестра, Г.П. Кузь – операційна медсестра, О.П. Максимець – лаборант, Н.Г. Черниш та Н.А Мочульська – молодші медсестри. Нині залишається вільною 0,5 ставки медичного реєстратора. У своїй роботі колектив керується принципом: «Максимум користі хворому – ніякої шкоди донору».
Крім заготівлі крові, у відділенні ЗТК проводяться обстеження донорів, крові, виготовлення компонентів крові (еритромаси та свіжозамороженої плазми), решта, що необхідне, надається обласною станцією переливання крові. Всі аналізи направляються у Вінницю для досконалої перевірки і тільки після відповіді з області всі матеріали можна використовувати.
Транспортом, при необхідності, забезпечує Бершадська окружна лікарня інтенсивного лікування.
За історію існування закладу не було випадків, пов’язаних з ускладненнями після переливання крові або ж відсутністю потрібного матеріалу.
Вже кілька разів планувалося відділення перенести, але, як і понад 30 років тому, воно й досі розміщене у будівлі колишньої школи в Бирлівці.
Усі працівники відділення, крім виконання своїх прямих функцій, є ще й обов’язково донорами. Звання почесного донора України мають завідувач відділення та операційна медсестра, незабаром матимуть й інші.
Донором може бути кожна здорова людина віком від 18 до 60 років. Здавати кров дозволяється кожні два місяці, але не частіше, ніж п’ять разів на рік. Після п’ятого разу повинна бути перерва не менше трьох місяців. Донорство безкоштовне, на харчування держава виділяє 35 гривень, а перед здачею крові – чай, печиво. Щоб стати почесним донором України, потрібно здати кров не менше 40 разів повною фізіологічною дозою (450 мл).
Тетяна БОНДАР.
вранці -2…-4° 
