В основному, пропозиції зводилися до того, щоб земля не продавалася іноземцям, щоб ринок був регульований з боку держави.
Громадяни пропонують зменшити граничну максимальну площу земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи до 100-500 гектарів. Під час дебатів на нещодавньому засіданні профільного комітету народні обранці дійшли висновку, що пропозиція слушна, i один власник та члени його родини зможуть мати у своєму володінні значно менше, ніж 2100 гектарів.
Привертають також увагу пропозиції щодо кола покупців сільськогосподарських земель. Зокрема, сільгоспвиробники Одеської, Миколаївської, Зaпopізької, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської областей та Автономної Республіки Крим запропонували до набувачів сільськогосподарських земель включити юридичних ociб.
Однак така позиція суперечить вимогам фермерів, власників паїв, які категорично виступають проти продажу земель сільгосппризначення іноземцям, олігархам, юридичним особам з метою недопущення їх на ринок земель. Адже дозвіл на придбання землі юридичними особами може стати таким coбi золотим ключиком, з допомогою якого великий капітал зможе відкрити скриньку Пандори щодо масштабної скупки та спекуляції землею. Отже, парламентарям, власникам паїв, yciм зацікавленим особам доведеться шукати компpoмic i з цього гострого питання.
Асоціація фермерів та приватних землевласників Херсонської області, фермери з Вінницької та Запорізької областей пропонують встановити черговість переважного права на купівлю земель сільськогосподарського призначення у paзі відмови держави від такого права. А ось фермери Луганщини, Миколаївщини, Хмельниччини та науковці iз Сум обгрунтовують свої пропозиції стосовно того, щоб надати таке переважне право, насамперед, орендарям або власникам сусідніх земельних ділянок. Земле - власники з Дніпропетровщини наполягають на тому, щоб надати власнику землі право самому визначати покупця своєї землі. Так що i розробникам закону, i депутатам доведеться попрацювати над цією дилемою.
Заборонити змінювати цільове призначення не лише ділянок, що набуваються у власність із земель державної та комунальної власності, а й для наділів, які переходять у власність інших ociб, тобто приватної власності. На цьому наполягають здебільшого власники паїв Луганської, Київської, Запорізької областей.
Ще більш радикальніші пропозиції надійшли щодо цього положення Закону від селян із Прикарпаття, які вважають за потрібне запровадити мораторій на здійснення зміни цільового призначення особливо цінних земель.
Левова частка пропозицій стосовно вимог до покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення зводиться до встановлення більш жорстких вимог до покупця землі. Зокрема, сподвижники земельної реформи з Прикарпаття та Луганської області пропонують надати право на купівлю цих земель громадянам, які мають громадянство України не менше 5 років, сільськогосподарську освіту, досвід роботи на землі та проживають на селі. А фермери з Миколаївщини надали обгрунтовану пропозицію, в paзi реалізації якої землю сільгосппризначення зможуть викупити лише тi громадяни, які пропрацювали на землі 5 років i більше. Громади з Дніпропетровщини, Кіровоградщини, Чернігівщини наполягають на тому, щоб законодавець додав до цієї норми ще й вимогу стосовно того, що такі покупці землі мають право на її придбання, якщо вони господарюють на ній.
Стосовно консолідації земель сільськогосподарського призначення громадяни пропонують, в основному, виділити в окремий закон главу 4 проекту «Консолідація земель сільськогосподарського призначення».
– Формування єдиних інвестиційно привабливих масивів, зручних для обробки, – це нагальна потреба часу, адже в результаті розпаювання нині сільгоспугіддя нагадують шахівницю, що суттєво заважає налагодити ефективне товарне виробництво на селі, – зазначає з цього приводу Голова Держ - земагентства Сергій Тимченко.
Значна кількість пропозицій щодо земельної реформи стосується змін до інших законодавчих актів. Зокрема, йдеться про встановлення обов'язкових внесків до бюджетів сільських (селищних) рад на розвиток соціальної сфери та інфраструктури села у poзмipi один відсоток від орендної плати, або від вартості проданої земельної ділянки, або від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Громадяни, які переймаються долею земельної реформи, пропонують розробникам закону детально виписати положення законодавчого акта щодо створення Державного земельного (іпотечного) банку.
Вони турбуються про те, щоб після його прийняття система кредитування сільгоспвиробника якомога швидше запрацювала.
Так, фермери з Донеччини ведуть мову про надання економічної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам з боку держави, зокрема шляхом зменшення ставок за кредитними зобов'язаннями до максимальних вiciм відсотків передбачити можливість отримання довгострокових (до 20 років) кредитів з відсотковою ставкою до п'яти відсотків piчних для придбання земельних ділянок сільгосп - виробниками. 3 цього приводу керівник земельного відомства Сергій Тимченко неодноразово наголошував, що держава всіляко сприятиме створенню спеціалізованої фінансової установи для підтримки дрібного та середнього товаровиробника на селі. Вони отримають можливість брати кредити на пільгових умовах для придбання землі та розвитку господарства. Це допоможе, зокрема, фермерам конкурувати з агрохолдингами.
Змістовні та аргументовані пропозиції щодо надання підтримки фермерським господарствам надіслали Асоціації фермерів Богодухівського району Харківської області та Херсонської області. Вони пропонують безкоштовно передати у власність фермерським господарствам землі, які перебувають у їхньому пocтiйному користуванні. А ось представники Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Полтавської області висловлюють думку стосовно того, щоб надати можливість кожному члену сімейного фермерського господарства безкоштовно отримати 50 га ріллі i 25 га сільськогосподарських угідь iз земель запасу та невитребуваних паїв i передбачити механізми фінансової підтримки придбання фермерами землі.
Представники органів місцевого самоврядування Одещини звернулися до розробників закону, законодавців з проханням не менше 30 відсотків державного мита при укладенні цивільно-правових угод спрямовувати до місцевих бюджетів, наприклад, з метою наповнення місцевих бюджетів.
Пропозиції, висловлені до проекту Закону України «Про ринок земель» під час проведення широкомасштабної інформаційно-роз'яснювальної кампанії, після узагальнення Держземагентством, були обговорені з народними депутатами України в комітетах Верховної Ради і будуть внесені до Верховної Ради України при підготовці цього Закону.
Василь ГЛАДКИЙ, начальник відділу Держкомзему у Бершадському районі.
вранці -2…-4° 
