Як бути в даній ситуації? А дуже просто. Особисто я радив би, щоб молодь сама боролася за нормальне життя, або, як кажуть, за гідне місце під сонцем. І такі місця є. Щоправда, для кожного своє. Хто шукає, обов'язково його знаходить.
Чомусь пригадалося, як ще у пору існування колгоспів один мій знайомий, який полюбляв випити, не дуже поспішав трудитися. Але тоді за небажання йти на роботу без поважної причини могли навіть судити. Рік примусової праці в колгоспі присудили і йому. І він почав доставляти корми на ферму.
Заняття це, звичайно, не з легких, але знаходився час і пообідати, і відпочити. От і виправився чоловік. В даному випадку допомогло йому знайти своє місце у житті рішення суду. От тільки чи варто допускати, щоб діло доходило аж до цього?
Спонукало до написання цього матеріалу і те, що вже не можна дивитися, як зовсім молоді ще люди із забряклими обличчями тільки те і роблять, що шукають отих сто грамів, спиваються. Рішуче повинна в цьому діяти і місцева влада – п'яниць треба відправляти на примусове лікування, як це робилося колись, працевлаштовувати. Нині знову повертаються до таких заходів і це правильно.
Разом з тим потрібно покласти край безконтрольному продажу спиртного в різних забігайлівках, на дому. Тож не можна бути пасивним спостерігачем цього негативу.
Василь ДЕРКАЧ,
громадський кореспондент.
с.
Кидрасівка.
вранці -2…-4° 
