Для порівняння: у районі на ВРХ і свинях його було вирощено за сім місяців 9742 тонни. Якщо частка птахокомбінату у структурі виробництва м'яса у червні складала 79 відсотків, то вже у липні – 85. І цей показник продовжує зростати.
Цьому передує, звичайно, масштабна підготовча робота, яка безупинно проводиться на підприємстві. Наприклад, щоб виробляти більше комбікормів, яких тут споживається щодоби 100 тонн, довелося нарощувати валове виробництво зерна. Врешті-решт чого тільки варта переробка, реалізація такої кількості м'яса, хоча попит на нього, як на екологічно чисту продукцію, завжди був і є зараз скрізь, де вона продається. У таких випадках годилося б тільки пишатися настільки велетенською роботою, а колективу розраховувати ще на якісь відзнаки, стимули.
Тут постійно живуть майбутнім. Причому не тільки живуть, а і дбають про завтрашній день. Вже у цьому році, наприклад, буде закладено фундамент під будівництво нового, високотехнологічного, сучасного, європейського рівня забійний цех. Причому пропустити його планують вже нарік, до чергової 27-ї річниці від дня створення колективу, яку відзначатимуть у серпні.
Якщо врахувати, що слова на цьому підприємстві ніколи не розходяться з ділом, варто і надалі розраховувати на настільки ж бажані позитивні переміни. Тим більше, що на це спрямовуються 15 млн. грн. власних інвестицій. Завдяки цьому підвищиться і без того висока якість перероблюваної продукції. Замість двох тисяч голів птиці, за годину її буде забиватися до дев'яти тисяч. Таким чином, виробництво м'яса буде збільшено до 15-18 тисяч тонн.
Щоб мати уяву про птахокомбінат, як солідне підприємство, достатньо хоча б згадати, що тут доводиться щодня(!) готувати до тисячі центнерів високоякісних комбікормів. Та ще й яких. Щоб раціони годівлі були повноцінними, у цьому кормі десятки інгредієнтів: від білків, вітамінів і мінералів – до амінокислот. Годівля птиці здійснюється практично на молекулярному рівні. Потужності інших комбікормових заводів були практично нічим у порівнянні з тим, що на птахокомбінаті. А от землі, на жаль, є поки що лише 2300 гектарів, а треба хоча б 5 тисяч га. Тільки тоді можна буде забезпечити виробництво власними комбікормами.
Птахокомбінат споживає 20 відсотків електроенергії від району. Щоб економити її, всі електролампочки замінили на енергозберігаючі. Як результат, споживати її почали у п'ять разів менше, а це економія 50-60 тисяч грн. щомісяця від того, скільки доводилося платити за неї раніше.
До речі, виробнича дисципліна тут теж відшліфована так, що на випадок відключення електроенергії більш, як на 5-10 хвилин, одразу ж вмикаються аварійні підстанції. Справа в тому, що влітку доросла птиця не витримує 15 хвилин при 30-35-градусній жарі.
Зрозуміло, що ті горизонти, показники, на які тут, як кажуть, замахнулися, під силу не багатьом. Адже це і нові робочі місця, яких буде до тисячі. Та і взагалі, як щось на цьому підприємстві робиться, тільки на краще. Головний зоотехнік В.В. Цимбал розповідає, що відділи повністю комп'ютеризуються. Комп'ютер з відповідною програмою по приготуванню кормів встановлено і у його кабінеті.
Як правило, спеціалісти їздять на конференції, наради, симпозіуми, в тому числі і на міжнародні, де завжди знаходять щось почерпнути.
З науковцями, звичайно, контакти налагоджено. Однак у птахокомбінаті вважають, що у них є вже свої, виробничі професори. Кожний з них відмінно володіє ситуацією, знає своє місце і усвідомлює для чого прийшов у колектив. Отже, робиться все, щоб правильно і грамотно, по-сучасному організувати годівлю птиці, технологічні процеси, циклічність, щоб кожний бройлер за 42 дні обов'язково важив два кілограми.
Здавалося б, інвестиційні кошти годилося б витрачати раціонально. Однак у кожному з виробничих підрозділів вміють викроїти і на квіти, і для того, щоб доглянути садок. Бо чистота, охайність – теж дисциплінують. Незважаючи на таку кількість працюючих, на території не знайдеш недопалка, крім відведених для паління місць. От і дорожать люди своїми робочими місцями. Адже бажаючих влаштуватися сюди на роботу ніколи не бракувало. Треба тільки бачити, як у пташниках, де птиця ще маленька, її ніби дома підпоюють додатково з баночок, підгодовують з дечок.
У
Кошаринцях вже мало що і нагадує, що тут був колись тваринницький комплекс. До речі, робота на ньому у свій час велася теж на відповідному рівні. А може то саме місце над Бугом стимулює, надихає, щоб працювати творчо, вдумливо, з віддачею.
Що буде далі? У птахокомбінаті кажуть, що нібито цього ще не обговорювали. Якщо і планується щось, то на найближчу перспективу. Однак це таке підприємство, від якого щороку можна чекати чогось нового.
Щоб ні в чому не повторюватися, розповідаючи про цей відомий на всю Україну колектив, працівники газети вперше побували у шостому і п'ятому його цехах. Переміни приємно зачаровують. Подивіться на знімки, зроблені під час відвідування нових цехів.
вранці -2…-4° 
