Однак, не всі сприймають появу нового мегакомплексу позитивно, а це породжує різного роду розмови та чутки. Додала вогню й місцева преса, використавши в одному з матеріалів інформацію з давно застарілих технологій підприємств, які вирощують птицю на теренах Вінниччини, наперед спрогнозувавши ледь не екологічну катастрофу в регіоні.
Тож варто ще раз повернутися до теми й пояснити, що собою являтиме ладижинська «Наша Ряба» й чого очікувати від неї жителям південних районів області, окрім свіжої курятини в місцевих магазинах.
Отже, виробником продукції «Наша Ряба» є ВАТ «Миронівський хлібопродукт» – український вертикально інтегрований аграрний холдинг, до якого входять 19 підприємств, розташованих по всій Україні. Їхня діяльність так чи інакше пов'язана з виробництвом продуктів харчування. Адже «Миронівський» – це не лише охолоджена курятина, а й напівфабрикати, яловичина, гусячі делікатеси, ковбаси тощо. До того ж, компанія займається вирощуванням зернових та олійних культур, що дозволяє стовідсотково забезпечувати кормами своє виробництво. А воно – неабияке! Це 4 птахофабрики в Криму, на Дніпропетровщині та Черкащині.
На Вінниччині компанія представлена ЗАТ «Зернопродукт», яке займається вирощуванням пшениці, кукурудзи та ріпаку й орендує на Вінниччині та у Черкаській області близько 70000 гектарів землі. В перспективі діяльність цього підприємства буде безпосередньо пов'язана з виробництвом кормів для Ладижинського комплексу.
Передбачається, що першу продукцію нова птахофабрика почне випускати вже наприкінці 2011 року, а на повну потужність запрацює у 2015 році. На розвиток комплексу та прилеглої до нього інфраструктури виділяється близько 1,5 млрд. доларів. Тобто буде побудовано не лише птахофабрику загальною річною потужністю 420000 тонн м'яса птиці, а й комбікормовий завод, що вироблятиме 1200 тонн комбікормів на рік, олійнопресовий завод, який перероблятиме близько 500 тонн на рік насіння соняшника, підприємство з переробки ріпаку та 9 елеваторів із зберігання зернових та олійних культур загальною потужністю більш як 1 млн. кубічних метрів тощо. І, як прогнозують експерти, з цього для населення області буде велика вигода.
Зрозуміло, на даному етапі все нове сприймається з певною недовірою. Тим паче, коли цю недовіру намагаються посіяти в душах селян псевдогосподарі, так би мовити «ідейні натхненники», яким абсолютно не вигідні плани та дії інвесторів. Це зрозуміло. Адже доведеться тепер проводити хоча б наближені до нових інвесторів розрахунки з людьми, й що головне – здороватися з ними за руку, ходити на роботу пішки, аби нарешті взнати, як живе простолюд, співчувати їм. А раптом забудуть, як колись мішок з соломою вирвав з рук, чи коняку загнав у колгоспну стайню. Хай вибачать, що вона здохла з голоду чи з туги за бідним хазяїном, який на той час не знав такого «понятія», як зарплата. Страшно хазяям старої формації не тільки за ці випадки – вони правдиві, а й за те, що не зможуть надалі розпоряджатися майном людей, як своєю приватною власністю, здійснювати махінації з документацією, нехтувати інтересами селян.
Та нехай неправдиві плітки залишаються на совісті конкурентів «Миронівського хлібопродукту», який на ділі доказує свою міць. Для переконливості варто навести кілька прикладів тісної співпраці селян та інвестора. Підприємство «Урожай» в Черкаській області, яке входить до групи підприємств ВАТ «Миронівський хлібопродукт», фінансує частково школи та дитячі садки; малозабезпеченому населенню регулярно надає адресну допомогу; жителі 32 населених пунктів забезпечені робочими місцями та стабільною зарплатнею; власники земельних паїв, на яких «стоїть» підприємство, також працюють у команді «Урожаю».
«Миронівська птахофабрика», яка розташована у м. Каневі та Канівському районі, теж цікавий приклад. Ще донедавна район вважався неперспективним: люди роз'їжджалися на заробітки до інших міст, а то й за кордон, бо роботи не було, а та, що була, давала мізерний заробіток. Розбиті дороги, відсутність підтримки соціальної сфери, погіршення демографічної ситуації... З приходом сюди потужного інвестора за п'ять років у районі збудовано надсучасне підприємство, до роботи на якому залучено більш, ніж 1800 працівників, середній заробіток становить 3000 гривень; відновлено дороги; збудовано житловий будинок на 150 квартир та гуртожитки; здійснюється фінансова підтримка шкіл та дитсадків.
Настав момент розповісти, що чекає Вінниччину з приходом сюди інвестора. «Миронівський хлібопродукт» має намір створити 8000 робочих місць для місцевого населення. Враховуючи те, що минулого року компанія увійшла до числа 25 найпопулярніших роботодавців України, можна зробити висновок, що майбутніх працівників забезпечать гідною зарплатнею та соціальними гарантіями. Для них заплановано будівництво багатоповерхівки більш як на 250 квартир та двох гуртожитків, які можуть розмістити 1000 осіб. До того ж, «МХП» розпочинає співробітництво з місцевими ВНЗ щодо підготовки за свій кошт молодих спеціалістів, які працюватимуть на майбутньому підприємстві.
Про перспективи будівництва й майбутнє підприємства розповідає один з керівників цього проекту Мирослав Степанович ДІДУХ:
– Ми вже взяли на себе зобов'язання щодо поліпшення інфраструктури районів, у яких працюємо, й успішно виконуємо їх. По селах ремонтуємо «вбиті» дороги, відбудовуємо зруйновані дитячі садочки, будинки культури, допомагаємо школам і людям. Щодо житлово-комунальної сфери, то в Ладижині вже придбали 30 квартир для спеціалістів, на порядку денному – питання про будівництво або реставрацію одного з дитячих садків.
Повертаючись до пліток «доброзичливців» та інформації, яку поширила місцева преса, зокрема про забруднення навколишнього середовища та обміління
Південного Бугу, то хочеться заспокоїти жителів регіону, де побудують це потужне підприємство: «Миронівський хлібопродукт» – це компанія нової формації, що на своїх підприємствах застосовує найкращі технології – перевірені світовим досвідом! До того ж, дотримання всіх екологічних, технологічних, будівельних та інших норм, так чи інакше пов'язаних із впливом на навколишнє середовище, перебуватиме під жорстким контролем. Щоб запобігти забрудненню повітря, на підприємстві буде встановлено фільтри та очисне обладнання відомого голландського виробника Nijhuis Water Technology. А сьогодні – це найкраще, що є у світі! Нові виробничі потужності, в тому числі й фільтраційні системи, будуть перевіряти санепідемстанція та міжнародні експерти з екологічних питань.
Що ж до обміління Бугу, до чого буцімто може призвести «ненажерливість» курей, яким начебто щодоби потрібно близько 8 літрів рідини, то ці «повідомлення» взагалі не мають під собою жодних підстав. Згідно з нормативами курка споживає близько 200 грамів води на добу, і лише в найспекотнішу погоду цей показник може збільшитися до 400 грамів. Втрата води зазвичай трапляється на птахофабриках, які працюють на застарілому обладнанні, з цих же птахофабрик і йде інформація про начебто «стандартні» 8 літрів води на добу. Сказати, що ці дані безнадійно застарілі – майже нічого не сказати... Над проблемою збереження природного середовища під Ладижином працює Київський водно-екологічний інститут. Згідно з проведеними розрахунками птахофабрика має брати з річки не більш як 40 тис. кубометрів води на добу. Такий обсяг споживання води буде гарантією збереження водно-екологічного балансу. Але навіть цього забагато для нового високотехнологічного підприємства, яке невдовзі буде побудовано. Розрахунки українського інституту екологічних проблем свідчать також про те, що фабрики «Нашої Ряби» цілком безпечні для населення.
Отже, якщо жителям населених пунктів, де розташовуватимуться виробничі потужності новобудови, турбуватися за чистоту повітря не варто, то конкуренти «Нашої Ряби» відчують серйозну нестачу «кисню». Нині в області працюють 5 птахофабрик і 7 інкубаторів. Найбільші з них – Бершадська та Тульчинська. Нова ж фабрика «Миронівського хлібопродукту» стане найбільшою в Україні за обсягами виробництва курятини.
Зважаючи на це, не варто бити тривогу про присутність в аграрному секторі економіки на теренах Вінниччини ЗАТ «Зернопродукт», яке справді наводить паніку скоріше не на орендодавців, а на зацікавлених людей. Товариство здійснює оренду землі згідно з типовим договором, затвердженим Кабміном. За таким договором працює більшість підприємств на території нашої країни. До речі, один з міфів, що поширюються Вінниччиною, стосується умов оренди земельних паїв. Подейкують, що, уклавши угоду оренди на 10-15 років, люди не зможуть забрати паї або змушені будуть під час розірвання угоди платити за них великі гроші. Мабуть, не варто роз'яснювати, що такі дії з боку компанії-орендатора розцінюватимуться як злочинні. «Миронівський хлібопродукт» – це компанія з чесним ім'ям і незаплямованою міжнародною та вітчизняною репутацією, лідер агропромислового комплексу України, жоден її крок не лишається поза увагою. Інвестор такого рівня орієнтується на багаторічну співпрацю з селом, йому цікава перспектива розвитку, а не швидке збагачення, через махінаційні схеми обдурювання людей.
– Обман, що ми відберемо землю, використовують суто для того, щоб відвернути від нас людей, – коментує ситуацію директор ЗАТ «Зернопродукт» Микола Іванович КуЧер, до речі, виходець з Тростянецького району. – На скільки б років ми її не брали, вона залишиться у їхній власності, бо на це є відповідний документ – Державний акт, є договір оренди землі, який відповідає українському законодавству.
Турбота про долю свого рідного краю – це цілком нормальне явище. До того ж, обсяги виробництва та будівництва справді можуть налякати непідготовлених жителів регіону. Але потужний сільськогосподарський переробний комплекс, як не крути, є кращою альтернативою розваленим фермам й покинутим тваринницьким комплексам, які сьогодні є об'єктивною реальністю для більшості українських сіл. Хто сумнівається у цьому, може подивитися сам! Поїдьте, роздивіться, розпитайте – на будь-якому структурному підрозділі «Миронівського хлібопродукту» завжди раді дати пояснення усім зацікавленим особам. Бо вже досить пліток, час для співпраці і здорової конкуренції настав!
О.НЕЧКАЛЮК.
журналіст.
вранці -2…-4° 
