Справа в тому, що за підрахунками вчених, за 20-25 років запаси нафтопродуктів на земній кулі буде вичерпано. Отже, замінники, які можна буде використовувати у двигунах внутрішнього згоряння, варто шукати вже сьогодні.
Одним із них є звичайна олія, яка при певній доробці перетворюється на повноцінне пальне. Воно не поступається ні за якістю, ні за екологічними показниками. Двигуни, які на ньому працюють, розвивають таку ж потужність, не так зношуються. Разом з тим біодизель не дає настільки шкідливих вихлопних газів, як традиційне пальне. На техніці, яка ним заправляється, набагато приємніше працювати.
Якщо взяти до уваги ще й ціни, які склалися на сьогодні на олійні культури – ріпак, соняшник, десь у межах 1-1,2 тис. грн. за тонну, то якщо навіть купити їх і переробити на біодизель, собівартість отриманого пального вийде не більше трьох грн. за літр. Тоді, як купляємо його по чотири грн.
А ще ж при виробництві, як побічна продукція, відходить макуха – цінний корм для худоби, гліцерин, який користується попитом у хімічній і парфумерній промисловості.
На базі згадуваного науково-виробничого підприємства мова вже ведеться про те, щоб подібні цехи по переробці зерна олійних культур на біодизель створити у кожному районі. Маючи таку установку навіть у великому господарстві і переробляючи олійні культури по їх собівартості, яка на них складається, ціна одного літра біодизеля виходить не більше двох грн. Головним при цьому є те, що це ставить в економічну незалежність будь-якого господаря від хаосу у ціноутворенні на ринку енергоносіїв.
На виробництво біологічного пального придатна будь-яка олійна культура – ріпак, соняшник, соя. Можна навіть з кукурудзи, але вихід буде дещо меншим. Отже, немає ніякого сумніву в тому, що перспектива за новим видом пального. Тим більше, що вартість установки, яка виробляє його 200 літрів за годину – у межах 150 тис. грн., що не так вже і забагато.
Щось подібне у нашому районі почало було вже діяти на заводі продтоварів "Цеоліт", коли директором на ньому був А.П. Новінський. Тож, можливо, на сьогодні варто повернутися до того проекту, відновити його, удосконалити.
Мета вступу у згадуване науково-дослідне виробниче підприємство ще й у тому, що компоненти, які використовуються як каталізатори при очистці олії, можна буде придбати саме через нього. Воно ж надаватиме технічну допомогу, щоб налагодити виробництво пального.
Якщо господарство, у якому 2 тис. га ріллі, на 10 відсотках цієї площі вирощуватиме ріпак і намолотить його хоча б по 20 цнт. з га, з усієї його кількості вийде 34 відсотки нового виду пального. А це означає, що воно повністю забезпечить ним власні потреби.
Проект, який пропонує "Біоресурс", перспективний і тим, що на сьогодні в обласному бюджеті передбачені кошти на дану програму. Тому першим, хто на неї відгукнеться і займеться будівництвом, є реальна можливість покрити частину затрат на впровадження даної технології з обласного бюджету.
Павло КУШПЕЛА,
кореспондент газети.
вранці -2…-4° 
