Як відомо, князь Орлов, отримавши у власність Чечельницький маєток разом із кінним заводом, зайнявся розведенням рисаків, названих за його прізвищем, - орловськими. Ці коні здобули широку популярність у Європі і приносили власнику хороші прибутки. Перші кінні перегони за участю орловських рисаків відбулися в Москві. А в Чечельнику Орлови реорганізували завод, поставили його на професійну основу.
У містечку було облаштовано іподром, введено посади наїзників та жокеїв. Кінні змагання відбувалися і літом, і навіть зимою на ставках річки Савранки. Краєзнавець Іван Барвінський розповідає: «Прочищалася бігова доріжка, в підкови вкручувалися спеціальні шипи, а рисаків запрягали в сани. Жителі містечка збиралися на березі подивитись, як білі, сірі, вороні красені розмашистою риссю проносяться повз них»...На жаль, орловські традиції на довгий час були втрачені.
Минали роки, десятиліття. І, на щастя, знайшлися ентузіасти, завдяки яким про ці традиції згадали. Це, насамперед, житель Чечельника, підприємець Віктор Побережний, власник конюшні, в якій зараз є семеро породистих коней.
- Моя мрія, - розповідає Віктор Григорович, - найперше, відродити кінні традиції краю. А для цього потрібно залучити до цього виду спорту дітей. Власне кажучи, маємо знати, що кінь призначений не тільки для упряжі, аби тягти воза, а й для більш благородної справи. І приємно, що нам у цьому сприяє місцева влада.
Саме Віктор Григорович став ініціатором чудового свята - перших кінних змагань, що відбулися на колишньому аеродромі, спеціально перевлаштованому на іподром. Він, звичайно, не такий, як у великих містах, але умови для того, щоб вершники продемонстрували свою майстерність, створені хороші. І, звісно ж, як у районі нова по суті і незвична справа може обійтися без депутата обласної ради, керівника агрофірми «Ольгопіль» Павла Каленича? Тим більше, що він є власником досить норовистого, але дуже гарного вороного коня російської породи - Додо. За своїм характером Додо трохи нагадує господаря - такий же незалежний, непокірний та впевнений у тому, що робить.
...Незважаючи на певну віддаленість від селища та ще й досить прохолодний вітер, того дня сюди прийшли і приїхали кілька сотень чечельничан та жителів навколишніх сіл. Прибули глядачі навіть з інших районів. Чергували тут медики, пожежні, міліція, приїхали заклади торгівлі.
Людей приваблювала незвичність того, що відбувається. Адже не в кожному обласному, не кажучи вже про районні центри, можна побачити таке дійство, помилуватися красенями-кіньми, підтримати вершників.
Учасниками змагань стали спортсмени з Києва, Одеси, Крижополя і, звичайно ж, Чечельника. Оргкомітет із проведення турніру очолив Віктор Побережний, директором змагань був Віталій Головань, а головним суддею - Іван Барвінський. Спортсмени змагалися у кількох видах - перегони на 1 кілометр, 1 кілометр і 200 метрів, 2 кілометри і біг з перешкодами.
Звертаючись до присутніх під час відкриття змагань, голова райдержадміністрації Микола Качинський сказав, що на цьому місці, яке раніше називалося Диким полем, був колись південний форпост нашої країни, наші предки боронили тут рідну землю від набігів ворогів. А тепер завдяки таким ентузіастам, як Віктор Побережний та Павло Каленич, тут проводитимуться кінні змагання, які стануть традиційними. Не залишилася осторонь і райдержадміністрація, всіляко сприяючи ентузіастам.
Павло Каленич, головний спонсор змагань:
- Було б дуже неправильно, якби я не підтримав таке дійство. Адже бачимо, скільки людей сьогодні прийшло. Ми повинні залучати до цієї справи дітей, молодь. А щодо реформ на селі, то можу сказати одне: якщо прийдемо до ринку землі, то це - крах. Будь-які реформи мають супроводжуватися культурою, духовністю, красою. І відродження давніх традицій кінного спорту повинно привернути увагу до краси і культури. Саме на таких позиціях будує свій бізнес агрофірма «Ольгопіль».
Наш земляк Іван Барвінський, який зараз працює в Одеській облдержадміністрації, нагадав присутнім про те, що кінний промисел був одним із провідних у Чечельнику. Князі Любомирські, фельдмаршал Гудович, князі Орлови внесли величезний вклад у розвиток спортивного конярства у Східній Європі. Чечельницькі скакуни успішно виступали на Київському та Одеському іподромах. І дуже приємно, що колишні традиції завдяки ентузіастам почали відроджуватися.
* * *
А далі розпочалися змагання. Один за одним вершники виїжджають на старт. Деякі з них лише день-два тому вперше сіли на своїх підопічних, тож зрозуміло, що у стосунках з ними виникли певні складнощі. Особливо у київської студентки Оксани Масловської із не зовсім покірним Додо. Та чемпіонка України з кінних пробігів зуміла-таки його приборкати, за що згодом одержала спеціальний приз і виграти дисципліну, яка називається подоланням перешкод.
Один за одним відбуваються забіги, що супроводжуються доброзичливими і підбадьорливими вигуками глядачів. Завершилося кінноспортивне свято, звичайно ж, нагородженням переможців і призерів. Їм вручені дипломи, медалі, грошові винагороди. А ще ж визначено переможців спеціальних призів. Так, кубок Поділля одержав Борис Сабієв з Крижополя (виграв забіг на 2000 метрів на кобилі української верхової породи Поемі), кубок Чечельника - Іван Просяний (на коні української породи Ахіллес виграв забіг на 1200 метрів). Кубки ці перехідні, наступного року їх буде вручено новим переможцям, а, можливо, залишаться в нинішніх, якщо вони успішно виступлять на майбутньому турнірі.
Руслан Сабієв на жеребцеві української верхової породи Спартаку виграв дистанцію 1000 метрів. До речі, брати Сабієви переїхали в Крижопіль з Північного Кавказу, демонструють на Поділлі джигітську майстерність. Успішно виступили також призери Марія Фащенко (Одеса, кінь Маестро), Сергій Шепітко (Білий Камінь Чечельницького району, кінь Капрал), Денис Шлапак (Крижопіль, кінь Парагвай), наймолодша учасниця 13-річна Емілія Павліченко (Одеса, кобила Жанет), Марія Оленіна (Одеса, кобила Майя).
Загалом усі учасники були, як кажуть, на коні у прямому і переносному розумінні цих слів. І головною перемогою, як сказав у заключному слові голова райради Сергій Шепітко, стало те, що свято вдалося, незважаючи на звичайні в таких випадках прорахунки. Але вони були такими дрібними, що аж ніяк не зіпсували найкращих вражень від цього незвичного заходу. І за це велике спасибі усім причетним до нього, найперше - Вікторові Побережному та Павлові Каленичу.
Організатори повідомляють, що наступні змагання відбудуться через рік, і запрошують у них взяти участь усіх бажаючих.
вранці -2…-4° 
