Серед експонатів ви побачите вишиті картини, в орнаментах яких творчо переосмислюються споконвічні традиції подільської вишивки хрестиком. А також представлені картини в новому стилі Фіш-Арт (картини з риб’ячої кістки) Вишивка є одним з видів декоративно-прикладного мистецтва. Зародилася вона в сиву давнину вслід за ткацтвом, коли в людини з’явилось естетичне бажання прикрасити свій одяг, свій побут.
Наскельні малюнки, давні папіруси, археологічні розкопки, а згодом музейні фонди донесли до наших днів вишивку стародавніх народів ще до нової ери.
Галина Миколаївна Хмарук народилась в Бершаді, вечорами ще з молоду освоювала мистецтво вишивки, дуже подобається вишивати картини, які дарує друзям, дітям та онукам. Хотілося б також ознайомити й молодь Бершадщини із давнім символом подільського народу – вишивкою, розкрити її красу, поетичність, чистоту. Прищеплювати молодому поколінню цікавість до народних звичаїв, обрядів, виховувати почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, що несли до наших днів і зберегли глибину символу – вишиванок, що захоплює красою, історією, значенням. Зараз – особливий час. Ми звертаємось до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають.
Є на світі й художники, які створюють свої картини, зовсім не використовуючи фарби. Їх вони замінюють найнесподіванішими природними і штучними матеріалами: тканиною, папером, корою, шкірою і навіть...
риб’ячими кістками (на знімку). Один з них – мешканець Красносілки Василь Оникійович Рябоконь. Він каже, що зайнявся цим видом декоративно-прикладного мистецтва недавно, але вже має декілька картин. Кістки залишаються після споживання риби. Та й сам спеціально купує її, щоб потім займатись улюбленим хобі. Але це доволі довгий процес. Для цього рибу потрібно зварити, розібрати, висушити і посортувати кісточки. Іноді доводиться довго варити, щоб увесь жир вийшов. А от кістки товстолобика переварювати не можна, тому що розшаровуються, розповідає Василь Оникійович. Щоб зробити картину, то потрібно для початку викласти кісточки на тканину, потім можна їх покрити або ж не покривати лаком. Інколи це буває звичайний лак для нігтів. При цьому свої роботи художник поки що не продає, а віддає їх на виставки або просто дарує друзям.
Своє мистецтво поробок із природніх матеріалів Василь Рябоконь передає учням Красносільської школи, де і працює вчителем трудового навчання.
Усіх бажаючих запрошуємо відвідати музей та оглянути виставку.
Галина ШЕВЧУК, молодший науковий співробітник з питань туризму та краєзнавства.