Третій директор і його школа

В нашій області шість таких шкіл, серед них і Бершадська.

Заснована вона у 1968 році. Михайло Красножон прийшов сюди викладачем правил та будови автомобіля через двадцять років. А ще через п’ятнадцять став директором. Цікаво, що лише третім за всю історію школи.

…Михайло Сергійович закінчив свого часу Уманський педінститут за спеціалізацією «Загальнотехнічні дисципліни», працював за фахом і направленням у Тростянчицькій середній школі Тростянецького району, згодом повернувся в рідне Флорино, де його обрали головою профкому місцевого колгоспу.

Трудився разом з Анатолієм Павліченком, який тоді очолював господарство. Так залишалося б і далі, та молодого фахівця помітили і запросили викладачем в автошколу. І саме в цьому закладі найповніше розкрився його потенціал, а школа стала його другим рідним домом.

Коли очолив колектив, то поставив перед собою два завдання. Перше: зберегти гарні традиції, започатковані попередниками. Друге: внести в діяльність школи щось нове, співзвучне часові.

Власне кажучи, ці завдання невіддільні, а виконання їх стало справою усього колективу. Він невеликий, всього шістнадцять працівників. Але визначальною рисою є стабільність, здруженість, люди працюють тут по багато років.

Директор називає викладача Василя Нагірняка, майстрів по водінню Валерія Палятичка, Віктора Цюня, Івана Бугеренка, Василя Нановського… Михайло Сергійович розповідає: – Особливістю сучасного періоду є постійне зменшення кількості курсантів. Скажімо, якщо ще чотири роки тому ми підготували 623 спеціалісти, то позаторік і торік – вже по 510. А за півроку у 2011-му – лише 202. Раніше набирали по 20 груп, то зараз – лише 17. І кількість курсантів у групах зменшується. До групи ще донедавна входило по 30 осіб, то зараз буває, що й по 10. Тут є і свій позитив – збільшується кількість годин з водіння. А це дуже важливо для якісної підготовки водіїв.

Нині замовлень по лінії військкомату нема. Як кажуть, перебувають на самовиживанні. Завдяки тому, що навчання тут платне і постійно змінюється у бік збільшення, купили останнім часом чотири легковики, планують придбати мікроавтобус. Співпрацюють із Чечельницьким центром зайнятості, підготували торік для цього району 17 водіїв, цьогоріч – 7. Навчання, придбання підручників і одержання посвідчення водіїв для цієї категорії курсантів повністю оплачує держава.

Якщо ще в 90-их роках заклад не мав проблем із пальним, запчастинами, технікою, то нині про все доводиться дбати самим. Та ще й відраховувати кошти в обласний і центральний комітети ТСОУ.

Втім, справляються. Адже, крім того, що навчають курсантів на денній формі, готують водіїв всіх категорій і вечорами, після 17-ої години. Є й інші форми навчання. У школі можна пройти перепідготовку із нижчої на вищу категорію.

Доводиться і самим шукати учнів – їздять по загальноосвітніх школах району, розповідають про заклад. Уже підготували три групи із Ободівки.

Михайло Сергійович розповів, що в найближчій перспективі знову будуть готувати спеціалістів для Збройних Сил – три роки вже цього не робили. Школа має належну базу – шість вантажних автомобілів, шість – легкових, лабораторні класи. Завдяки кредиту, що надав обласний комітет ТСОУ із каси взаємодопомоги (до речі, його вже повернули), виготовили досить дорогі стенди. Залишилося виконати деякі роботи на подвір’ї. Тут, до речі, є спортивний майданчик, відкритий для всіх охочих.

Михайло Красножон торік уперше був обраний депутатом районної ради. Статус народного обранця дає йому можливість брати активну участь у житті району. Так, нинішньої весни він чимало зробив для підготовки і проведення автопробігу, присвяченого річниці Перемоги і 20-річчю ТСОУ. А ще ж звертаються до нього виборці з різними питаннями – намагається допомагати в силу своїх можливостей.

Як бачимо, дуже гострих проблем у житті школи нема – їх навчилися долати завдяки високій організації, здруженості і згуртованості колективу. Однак є один момент, який не дозволяє набирати в групи всіх курсантів, які бажають вчитися. Згідно з новим положенням, прийнятим попереднім урядом, курсанту на момент складання іспитів повинно бути не менше 18 років (раніше допускався й молодший вік). Таке правило дуже невигідне для сільських районів – чекаючи відповідного віку, молоді люди втрачають час. А вони його з користю для себе і держави могли б використати, одержавши спочатку належну підготовку, а через деякий час – посвідчення водія. Очевидно, варто повернутися до попередньої схеми навчання водіїв.

Сьогодні Михайлу Сергійовичу виповнюється п’ятдесят. Побажаймо ж йому, його родині і колективу всіляких гараздів.

Федір ШЕВЧУК.